Папа оновив статути Папської богословської академії
Апостольським листом motu proprio «Ad theologiam promovendam» Папа Франциск провів реформу Папської богословської академії, закликаючи, щоб богослов’я було спроможним інтерпретувати Євангеліє в сьогоднішньому світі.
Церкві, яка є синодальною, місійною і такою, що «виходить назовні» потрібна також теологія, яка «виходить назовні», спроможна «поглиблювати в світлі Об’явлення нові шляхи для майбутнього». Про це йдеться у Апостольському листі у формі motu proprio «Ad theologiam promovendam», оприлюдненому 1 листопада 2023 р., яким Папа Франциск оновив статути Папської богословської академії. Інституцію 1718 року заснував Папа Климент ХІ, і з бігом часу вона стала згуртуванням богословів, покликаних «досліджувати та поглиблювати теми особливої важливості».
У відповідності до вимог нашого часу
На думку Папи Франциска, настав час переглянути норми, якими регламентується діяльність академії, щоби зробити їх «придатнішими до місії, яку наш час накладає на богослов’я». Відкриваючись на світ і на людину, «з її проблемами, ранами, викликами, можливостями», теологічні роздуми повинні створити простір для «епістемологічного та методологічного переосмислення», а тому покликані до «сміливої культурної революції». За словами Святішого Отця, потрібне «фундаментально контекстуальне богослов’я, здатне відчитувати та інтерпретувати Євангеліє в умовах, в яких щодня живуть люди в різних географічних, соціальних та культурних середовищах».
Міждисциплінарний діалог і обмін між різними традиціями
Богослов’я повинно «розвиватися в культурі діалогу та зустрічі між різними традиціями та різними знаннями, між різними християнськими конфесіями та різними релігіями», – зазначається в Апостольському листі, який також наголошує на відкритому зіставленні з усіма, як віруючими, так і невіруючими. Йдеться про трансдисциплінарний підхід, який поміщає усі знання в простір Світла і Життя, наданий Мудрістю, що променіє з Божественного Одкровення. Богослов’я повинно користуватися «новими категоріями, опрацьованими іншими формами знання», щоби поглиблювати і передавати істини віри, як також навчання Ісуса Христа, сучасною мовою, оригінально та з критичним усвідомленням.
Душпастирський вимір
Папа також наголошує на необхідності взяти до уваги дискусію над потребою переосмислення самого ж богословського мислення, яке не повинно бути «абстрактним й ідеологічним, а духовним, опрацьованим навколішки, зарядженим адорацією і молитвою», знанням, яке є «трансцендентним і водночас уважним до голосу народів». Святіший Отець закликає до «народного» богослов’я, яке «милосердно звернене на відкриті рани людства та створіння». На практиці, за переконанням Папи Франциска, богослов’я повинно отримати «душпастирський відбиток», а тому богословська рефлексія повинна починатися з «різних контекстів і конкретних ситуацій, в які занурені народи», стаючи на служіння євангелізації.
About The Author
