Майданівець розшукує священика, який врятував йому життя
Дуже прошу цього невідомого священика відгукнутися. Цього разу йдеться уже не про спасіння тіла/життя, але душі. Нижче текст листа, який отримав від мітингувальника. Він хоче охреститися і щоб це здійснив священик, який врятував йому життя. Прошу про поширення цього допису. Дякую, – пише на своїй facebook-сторінці речник УГКЦ, о.Ігор Яців
“Доброго дня!
Хочу звернутись до вас по допомогу.
Я – киянин. Типова “дитина СРСР”: донедавна я був атеїстом та нехристем. Незважаючи на те, щр я завжди сбув сімпатиком Вашої церкви (брав участь в захисті початку забудови Храму на Лівобережній, коли було прийняте рішення про перенос резиденції Патріарха до Києва). На той час пані Віренко організовувала мітинг протесту.
З першого дня я приймав активну участь в подіях на Майдані.
18 лютого я опинився на вулиці Институцькій. Три атаки “Беркуту” ми відбили, проте четверта атака викликала паніку. Тисячі людей почали тікати назад на Майдан і опинились в пастці – ззаду наступав “Беркут” з водометом, а попереду ми уперлись в свою власну барикаду, в якій був прохід лише півтора-два метри завширшки.
Було дуже багато літніх людей та жінок. Вони почали падати. Утворилась тиснява, яка миттєво перетворилась на завал з людських тіл. Я опинився всередині цього людського завалу. Піді мною лежали та стогнали одни люди, а не мені – інші. “Беркут” почав жбурляти каміння та світло-шумові гранати. Водомет почав розшатувати барикаду. Це був справжній жах.
І раптом, переді мною з”явився священник. Він був в чорній сутані, без головного убора. Поверх сутани на ньому була, вишита золотом на червоному фоні, прикраса (не знаю, як вона називається). Він був віисокий на зріст. Чорнявий, з оголеним обличчям.
Ця людина почала витягувати людей з цієї пастки. В нього нічого не виходило (це було просто неможливо). “Беркут” почав лупити нас, безпорадно лечих один на одному. Священник почав кричати “Не бий!” і продовжував намагатись нам допомогти.
Він отримав і сам декілька ударів дубиною, але продовжував хапати нас за руки, намагаючи врятувати.
Коли все скінчилось, я його не побачив. Я не знаю що з ним сталось, я не знаю хто він та звідки.
Проте, я щиро впевнений, що в ті хвили мене врятував Бог! Я народився вдруге!
Я дуже хочу прийняти обряд хрещення і ДУЖЕ хочу, щоб його провів саме той священник, який, ризикуючи власним життям, під палками спасав людей!
Я дуже прошу Вас домогти мені розшукати цю людину!”
About The Author
