Андрій Юраш: «Говорячи про перспективи, ми оглядаємося на найкращі приклади, які показала УГКЦ»

Ставлення до Української Греко-Католицької Церкви зараз є мірилом не лише порядності чесності перед собою і перед своїми духовними спільнотами, а й взагалі перед українським суспільством. Той, хто чесно відповідає на запитання, як вижила УГКЦ, яка її доля, яка її місія зараз, той має підстави гідно себе почувати.

Таку позицію висловив Андрій Юраш, директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України під час круглого столу 17 березня «Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки й завдання для сьогодення» у приміщенні Національного університету імені Тараса Шевченка.

На думку представника Мінкульту, «хто відмовляє собі у праві відповісти щиро на це запитання, навряд чи він може сподіватися, що суспільство оцінить будь-який культурний, гуманітарний чи будь-який інший культурально-ідентифікаційний вимір, який є надзвичайно показовий і допомагає кожній релігійній спільноті, громадському рухові адекватно себе відчути».

Андрій Юраш вважає, що дата 70 років ліквідації УГКЦ потребує абсолютно нових підходів, «бо саме відродження УГКЦ, її роль у сучасних політичних і суспільних реаліях є тим чинником, який змушує всіх учасників діалогу до надзвичайно нових нетрадиційних уявлень і усвідомлень».

Водночас він відзначив, що варто адекватно осмислити минуле, але думати про майбутнє. «Говорячи про перспективи, – відзначив директор департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України , – ми оглядаємося на найкращі приклади, які показала УГКЦ. Гадаю, ми на порозі дуже суттєвих трансформацій: свідомості, ментальності, водночас і в церковно-релігійному житті українців. І приклад УГКЦ, яка була поставлена за межу виживання, показує, що критичні моменти дозволяють знайти внутрішню гідність і максимально використати ці сумні обставини, аби в майбутньому змінитися».

На переконання Андрія Юраша, УГКЦ гідно себе показала і вийшла з того драматичного становища, в якому вона була в період тоталітарного режиму. «І зараз може і повинна показувати для всього суспільства, для всього релігійного середовища нестандартні цікаві ідеї, моделі, які знайдуть адекватну оцінку осмислення і, можливо, продовження в рамках усього релігійного простору, який зараз надзвичайно потребує сміливих і нестандартних рішень. Я вважаю, слово зараз за Українською Греко-Католицькою Церквою», – додав чиновник.

Також представник Мінкульту зачитав листа-привітання до учасників круглого столі від віце-прем’єра з гуманітарних питань В’ячеслава Кириленка.