Арх. Чарльз Чапут про небезпеку теології кардинала Фернандеса

Теологія кардинала Фернандеса є небезпечною, оскільки робить занадто великий акцент на почуттях. Це може призвести до різних помилок. Про це пише архиєпископ-емерит Філадельфії, США, Чарльз Чапут.

«Багато сказано про суперечливу книгу Фернандеса 1995 року «Зціли мене своїми устами: мистецтво поцілунку». Не треба знову про це писати. Не йдеться про статтю, яка зазвичай асоціюється з головою доктрини Католицької Церкви. Однак було б помилкою відкидати думку Фернандеса як поверхневу. Фернандес має значний доробок. Його мислення не поверхневе. У деяких ключових питаннях воно просто неправильне, і це має серйозні наслідки», – написав архиєпископ Чапут на сторінках “First Things”.

Що це за помилки? Архиєпископ послався на працю іспанського священника і теолога Хосе Гранадоса, колишнього заступника голови Папського інституту дослідження шлюбу та сім’ї з Риму. У журналі «Communio» Гранадос методично розглянув, як Фернандес розуміє милосердя та як він реагує на складні моральні ситуації. За словами Гранадоса, фундаментальна лінія теології Фернандеса починається з конкретних людських ситуацій. Аргентинець хоче займатися не теоретичною, а практичною теологією. Гранадос написав:

Фернандес «вважає, що християни, особливо прості та бідні, мають особливе розуміння істин віри, навіть якщо вони не мають великих спекулятивних і раціональних здібностей. Є види знань, які Бог не передає вченим, але які можуть бути краще зрозумілі звичайним людям завдяки їхньому досвіду Божих таємниць… Така оцінка народного контексту спонукає Фернандеса сказати, що замість sensus fidelium [почуття віруючих], ми повинні говорити радше про sensus populi [почуття людей]. Причиною цієї зміни є визнання того, що в межах sensus fidelium «віруючі» можуть сприймати себе як відокремлених один від одного і таким чином втратити знання, яке походить від їх єдності як народу. Є елементи знання, які не можуть бути зрозумілі окремо взятій людині, а лише тій, яка має відношення до всієї культури».

На думку Гранадоса, такий підхід загрожує соціологізмом та побудовою теології, яка походить від народу замість теології народу. Як наслідок, Фернандес бачить милосердя насамперед у контексті дій на користь матеріальних потреб ближнього, що хоч і важливо в християнстві, але не є первинним. Крім того, згідно з вченням св. Томи Аквінського, найбільшою з чеснот є послух Божій волі. «Ми справедливо співчуваємо тим, хто потрапив у грішні ситуації. Але співчуття не є дозволом применшувати, ігнорувати або благословляти руйнівну поведінку, яка з ним пов’язана», – написав архиєпископ.

«Блез Паскаль, католицький математик, учений і філософ XVII століття, сказав, що «серце має свої причини, яких розум не знає». Людське серце є противагою жорстокості холодної логіки та правди без любові. Однак воно не безпомилкове. Почуття – включаючи співчуття – якщо вони стають суверенними в оцінці морального добра і зла, можуть бути небезпечними й оманливими провідниками. Жодна «нова парадигма» чи «розвиток доктрини» не можуть призвести до результату у вигляді алібі для гріха у світлі Божих слів і знань, що базуються на довгому досвіді Церкви. У серця справді є свої причини. І іноді вони помилкові», – підсумував він.