Арх. Ґаллаґер: основа ватиканської дипломатії –християнський реалізм
Перед обличчям конфліктів, які сьогодні роздирають різні частини світу в «фрагментарній третій світовій війні»; перед обличчям гонки озброєнь, ядерної загрози, тероризму, «важливо розуміти, що захист – це не лише питання військової сили, але також підтримки інституцій та сприяння домовленостям між народами». На цьому наголосив архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями, який у п’ятницю, 5 липня 2024 р., завершив свій п’ятиденний візит на Філіппіни виступом у Інституті дипломатичної служби в Пасай, Маніла. Він представив широкий огляд дипломатії Святого Престолу в сучасному міжнародному контексті, повторюючи слідом за Папою Франциском, що сьогодні необхідно «встановити новий і справедливий порядок», який виходить за рамки поділів і зосереджений на визнанні людської гідності.
Посередник, незалежний від альянсів і блоків
В цьому, за словами архиєпископа Ґаллаґера, полягає дипломатичний підхід Святого Престолу, завданням якого є «бути знаком надії», що характеризується «позитивним нейтралітетом», який, замість прагнення до влади чи домінування, ґрунтується на принципах, що «ставлять на перше місце благополуччя всього людства, захищають людську гідність та підтримують тривалий мир», захищаючи «спільне благо, солідарність та субсидіарність між народами». Як «релевантна транснаціональна дійова особа» і «суверенний і незалежний моральний авторитет», Святий Престол здійснює свою дипломатичну діяльність як soft power, спираючись на моральне переконання і етичне лідерство, з метою «сприяння справедливості, миру і солідарності в міжнародному масштабі». Будучи надійним посередником, «незалежним від альянсів і політичних блоків», Святий Престол, таким чином, здатний «будувати мости там, де інші бачать лише нездоланні розбіжності».
Під проводом Папи Франциска
У центральній частині свого виступу Секретар у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями зупинився на постаті Папи Франциска: його постійні зусилля, спрямовані на захист прав людини, цілісний людський розвиток, турботу про спільний дім, захист миру та ненасильство, фактично, роблять його головною дійовою особою ватиканської дипломатії, яка, в свою чергу, ґрунтується на щирій відкритості та милосердній любові . Зокрема, як підкреслив архиєпископ Ґаллаґер, перед обличчям «краху довіри між народами» та збільшенням кількості та жорстокості конфліктів і воєн, глобальне залучення Святого Престолу є відображенням Церкви, яка «бере участь у радощах, печалях і турботах людей цього часу», як ствердив ІІ Ватиканський Собор, сприяє віддаленню націй і народів від «схем війни, образ і ненависті», заохочуючи їх «чинити поступ на дорозі діалогу», керуючись «природним правом, а не правом сили».
У світлі християнського реалізму
Крім того, Секретар у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями наголосив на моральній відповідальності папської дипломатії, вираженій у багатьох сферах, серед яких захист сакральності людського життя від зачаття до природної смерті; захист створіння; боротьба з «культурою викидання мов непотребу» та глобалізацією байдужості, що супроводжується просуванням культури зустрічі та глобалізації братерства. Все це, за словами архиєпископа Ґалаґера, вписується в «горизонт християнського реалізму», де «мистецтво ведення міжнародних стосунків міцно вкорінене в реальному світі, шукаючи реальних рішень». Це означає «надавати пріоритет добробуту, безпеці та стабільності народів», а не владі чи особистим інтересам.
About The Author
