Архиєпископ Ґаллаґер: Релігійна свобода – це серце прав людини

«Навіть і перед варварством так званої ісламської держави, в деяких країнах християни та інші меншини почувалися громадянами другого сорту», – ці суворі, але дійсні слова були сказані архиєпископом Полем Річардом Ґаллаґером, Секретарем Державного Секретаріату Святого Престолу, відповідальним за стосунки з державами, під час міжнародної конференції в осідку МЗС Італії на тему захисту релігійних спільнот.

«Потрібно чітко сказати: дискримінаційна ідеологія не буде подолана лише звичайною перемогою над так званою ісламською державою на Близькому Сході. Відбудувати будинки в Іраку – це найлегша частина, натомість, набагато важче буде відбудувати іракське суспільство, створити соціальні, економічні та політичні умови, які спонукатимуть людей повертатися та закласти підґрунтя мирного співіснування», – зазначив відповідальний за міжнародну політику Святого Престолу.

Архиєпископ Ґаллаґер підкреслив, що увага Святого Престолу зосереджена на захисті прав усіх менших та громад, не зважаючи на їхню етнічну чи релігійну приналежність. «Святий Престол, – додав він, – зосереджує особливу увагу на долі християнських спільнот, зокрема, на Близькому Сході, місці народження християнства, а її джерелом є почуття духовної солідарності, яка не залишається сліпою до страждань і переслідувань, яких зазнають представники інших релігійних чи етнічних груп. Коли якась із цих громад перебуває під загрозою, то це створює небезпеку для всіх спільнот, навіть і тих, які є джерелом згаданих загроз».

За словами ватиканського дипломата, необхідно признати історичний факт, неодноразово підкреслюваний Римськими Архиєреями, що християнство є суттєвим елементом справжньої ідентичності Близького Сходу. Тож загрожуючи християнам, джихадисти мають на меті знищити цю ідентичність. Релігійний плюралізм не є «чимось, накиненим ззовні, але дійсністю, яка має за собою тисячорічне існування на Близькому Сході та є невід’ємною від його ідентичності». І ця різноманітність завжди була його «характерною ознакою» та запорукою «мирного співжиття між представниками відмінних кредо та етносів».

У світлі вищенаведеного архиєпископ Ґаллаґер ставить запитання про те, якою повинна бути відповідь на дискримінацію? Якою є відправна точка для допомоги меншинам? За його словами, відповідь є однозначною: релігійну свободу захищаємо, насамперед, подолуючи радикалізм та всі його похідні, які хочуть зробити релігію фундаментом насильства.

На думку ватиканського дипломата, це слід чинити, насамперед, починаючи від інтернету й новітніх форм комунікації, де «помилкові послання» поширюються з величезною швидкістю. «Релігійна свобода, – пояснив він, – важлива, оскільки є частиною прав людини, які є взаємопов’язаними й нероздільними». Тому, релігійні провідники повинні «допомогти людям зрозуміти, що розрізняти релігійний вимір від насильницького екстремізму чи, радше, маніпуляції релігією з метою насильства, не означає ставити релігійність, якусь окрему релігію чи всю релігійну спільноту й насильство на одному рівні».