Архієпископ Палья: пандемія – сильний ляпас, який може бути корисним для світу

На переконання архієпископа Пальї, Президента Папської Академії “За життя”, пандемія коронавірусу є сильним ляпасом, який може бути дуже корисним для світу. Про це та інше в інтерв’ю архієпископа для ватиканських медія.

Італійське видавництво “Dehoniane” нещодавно опублікувало книгу “Оберігати життя: етика і технології”, в якій вміщені всі доповіді, виголошені під час семінару Папської Академії “За життя” у 2017 р, що проходив під гаслом “Супроводжувати життя: нові відповідальності в еру технологій”. Центральною тематикою книжки є глобальна біоетика та необхідність знайти етичні відповіді на нові запитання про народження, життя та смерть, зокрема, сьогодні, у глобалізованому та гіпертехнологічному світі. Архієпископ Вінченцо Палья, Президент Папської Академії “За життя”, в розмові із журналістом Ватиканського Радіо пов’язав цей новий підхід з сьогоднішньою пандемією Covid-19, яка, на його думку, є приводом замислитись.

Семінар 2017 року

Пригадуючи семінар 2017 року, архієпископ Вінченцо зазначив, що це була перша нагода, коли Папська Академія “За життя” зустрілась із новими великими викликами, спричиненими епохальними змінами нашого часу. У центрі тієї зустрічі була, власне, тема глобалізації та великих викликів, що з нею пов’язані, швидкого розвитку технологій і, особливо, тих технологій, які мають безпосередній вплив на людське життя та сім’ї. Саме тому стала відчутною необхідність переосмислити у ширшому ключі саме поняття “біоетика”, що сягає своїми коренями 70-х років.

«Ми збагнули, що коли говоримо, сьогодні як і вчора, про початок і кінець життя, ми повинні враховувати всі вікові категорії, від дитинства до юності, від юності до зрілості. Потім маємо цілу тематику життя літніх людей, якість життя, яка не є однаковою на всіх широтах, взаємовідносини між людьми і стосунки з навколишнім середовищем або навіть з технологією. Завдяки тому семінарові 2017 року, який потім чудово продовжився наступними роками на теми, що стосуються робототехніки та штучного інтелекту, ми переступили через те, що сьогодні називаємо великим рубежем “глобальної біоетики”», – додав архієпископ Палья.

Небезпека розвитку технологій

На запитання про те, чи сьогодні існує більша небезпека, ніж у минулому, того, що розвиток технології спричиниться до процесу дегуманізації, Президент Папської Академії “За життя” підкреслив: «Сьогодні існує більший ризик, ніж учора. Власне, величезний розвиток технонаук та конвергентних технологій дозволяє радикально втручатись в життя людини. І в історії це стається вперше». За словами, архієпископа цей стан ставить під сумнів також поняття “природній”, адже, що може вважатися природнім сьогодні, коли біотехнології можуть втручатись у геном та впливати як на народження людини, так і на її смерть.

Окремо слід приглянутись до проблем використання штучного інтелекту, зокрема, до явища, яке називають “капіталізмом нагляду”, тобто, всіх тих процесів, пов’язаних із купівлею-продажем в мережі наших особистих даних. Як вважає архієпископ Палья, перед обличчям цього стрімкого розвитку технологій, на жаль, зауважуємо низький розвиток етики та гуманізму, тому, сьогодні, як ніколи раніше, відчутна потреба діалогу між наукою, технікою та гуманізмом, а також з релігією та вірою. Метою є не дозволити применшити людину до рівня інструменту, але поставити її у центрі життя, політики, економіки, а також і технологій.

Біоетика та пандемія

Далі ватиканський журналіст попросив Президента Папської Академії “За життя” поділитись своїми думками про пандемію, яку ми ще й сьогодні переживаємо, адже вона є чудовим місцем втілення перспективи “глобальної біоетики”. «Сьогодні із сумом констатуємо, що саме з причини безглуздя, з яким економіка та політика виключно для задоволення приватних інтересів знищили сотворений світ, пропонуючи недопустимі способи життя, світ немов би збунтувався проти цієї нераціональної експлуатації з боку людини. У цьому сенсі пандемія –  це трагедія, але, водночас, надзвичайна можливість переосмислити розвиток, стосунки та сам сенс життя», – підкреслив архієпископ, пригадуючи, що людина є вразливою та кволою. На його переконання, цей час випробування пандемією коронавірусу є для усіх нас сильним ляпасом, який може стати дуже корисним для світу, аби ми не допустили інших трагедій на планеті.