Батьки – перші свідки і опікуни покликання

Як ми вже повідомляли, від 6 до 9 липня 2015 р. в столиці Чехії місті Празі відбувався Європейський конгрес покликань, організований Європейською Службою Покликань, що є підрозділом Ради Єпископських Конференцій Європи. У зустрічі взяли участь 65 делегатів, які представляли відповідні комісії єпископатів та деякі чернечі Чини та Згромадження, щоб розглянути відмінні аспекти ситуації з покликаннями в різних країнах, поділитися досвідом, обговорити труднощі, запропонувати напрямні лінії для душпастирства покликаннь та спільно помолитися за покликання.

У контексті того, що Вселенська Церква в теперішній час здійснює особливу призадуму над темою сім’ї в приготуванні до Синоду Єпископів, що у жовтні відбуватиметься у Ватикані на тему «Покликання і місія сім’ї в Церкві та сучасному світі», свій вклад у цю призадуму вирішили зробити також і учасники Конгресу покликань, присвятивши свої праці питанню, як супроводжувати молодь на шляху до священства та богопосвяченого життя в культурному контексті родини сьогодення.

Під час першого засідання, після вступних і привітальних слів, молодий чеський священик разом зі своїми батьками поділилися свідченням віри і життя, розповівши про їхній досвід про те, який вплив може мати родина на священиче покликання. Інші свідчення, які прозвучали під час конгресу, стосувалися того, як «Церква дбала про молодь в період комунізму та молодіжне душпастирство в період консумізму», діяльності дієцезальних молодіжних осередків, дійсності сім’ї та молоді в контексті секуляризації. Про досвід свого покликання розповіли також представники чернецтва.

Крім свідчень були запропоновані тематичні доповіді. Зокрема, викладацька подружня пара з університету К’єті (Італія) представила тему суспільно-культурної ситуації сім’ї в Європі, запропонувавши критерії та напрямні лінії виховання у вірі та прийнятті покликання. Про те, як супроводжувати молодь на шляху до священства і богопосвяченого життя в актуальному родинному контексті доповідав монсеньйор Хорхе Карлос Патрон Вонг, відповідальний за духовні семінарії в Конгрегації у справах духовенства.

Як підкреслювалося під час засідань, батьки не є ні ініціаторами, ні проектантами покликання своїх дітей, але – його першими свідками та охоронцями, завданням яких є підтримувати його та утверджувати. Може трапитися так, що вони є невіруючими, або ж виступають проти покликання своїх дітей. Це вказує на те, що особи, відповідальні за душпастирство покликань, повинні особливо дбати про зв’язки з батьками і родинами молоді, з якою працюють.

Зустріч стала нагодою не лише обговорювати сім’ю, але також пережити «родинну атмосферу», що складалася з молитви, братнього спілкування, свідчень про покликання і спогадів про свої сім’ї в контексті великої родини, яка всіх збирає та об’єднує, тобто, Церкви.