Беатифікують першого єпископа Нагасакі

У Бургундії відбудеться беатифікація слуги Божого Бернарда Петітьєна. Бернад Пенітьєн належав до Згромадження Закордонних місій в Парижі (MEP) і майже половину свого життя провів в Японії, де був свідком останньої хвилі переслідування християн.

Він також був першим єпископом – апостольським вікарієм Японії з осідком в Нагасакі.

Будучи священиком, о. Петітьєн познайомився з групою японських християн, потомків жертв кривавих переслідувань у 17 ст., які ціле сторіччя передавали віру в Ісуса Христа в підпіллі. Вони розповіли свою історію, коли побачили будівництво і освячення церкви. Священик почав шукати інших підпільних католиків у селах, відтак знайшов 25 осіб. Вони знали кілька молитов, мали хрестики, а збиралися навколо одного з найстарших.

З нагоди цього радісного відкриття Папа Пій IX 11 травня 1866 р. номінував французького місіонера єпископом і апостольським вікарієм Японії; свячення відбулись цього ж року в Гонконгу.

Тим часом у самій Японії розпочалась нова хвиля переслідувань християн, це були не настільки криваві розправи, як раніше, однак чимало визнавців Христа заплатили за свою твердість у вірі життям. Тогочасна влада усіляко змушувала зректися Христа його послідовників: від покарань до обіцянок ліпших заробітків і умов життя.

Від жовтня 1869 до січня 1870 р. християн вивозили в одне місце – північну частину Нагасакі, де спочатку тримали в жахливих умовах, а потім продавали жінок і дітей.

Єпископ Петітьєн робив усе, що було в його силах: апелював до влади Японії, до міжнародних урядів Європи, особливо французького, однак безорезультатно. І тільки Пій IX 28 вересня 1871 р. відреагував листом „Licet perjucunde” до японських визнавців Христа, додаючи їм відваги і запевняючи у молитовній підтримці. А коли переслідування скінчилися, то написав радісного листа „Dum asperrimam”.

Наприкінці 1875 р. єпископ Пенітьєн попросив Святішого Отця роділити його вікаріат на менші одиниці, одною з яких до кінця свого життя керував.

Слуга Божий владика Бернард Петітьєн помер у віці 55 років, його поховали у храмі 26-ти японських мучеників у підніжку вівтаря, біля якого він зустрів підпільних християн.

У часі його смерті Католицька Церква в Японії налічувала понад 30 тис. вірних, серед яких працювали два єпископи, 53 європейські місіонери, 3 місцеві священики, 252 катехити, а також функціонували 84 ораторії, 2 семінарії, які мали 79 семінаристів, 65 шкіл, в яких вчилися понад 3,3 тис. учнів.