Бенедикт XVI: без Бога Творця етика зводиться до прагматизму

У раніше неопублікованому тексті Бенедикта XVI звучить застереження у зв’язку з новою концепцією прав людини, де немає посилання на Бога Творця. У такій ситуації етика зводиться до прагматизму, а численні права людини – до їх фактичного заперечення. Папа-емерит вказує на ключову роль Івана Павла II у рефлексії Церкви про права людини.

Ідея прав людини зберігає свою непохитну силу тільки тоді, коли вона заснована на вірі в Бога Творця. Лібералізм, який виключає Бога, втрачає свою основу, йдеться в неопублікованому тексті Бенедикта XVI під назвою “Якщо Бог не існує, права людини гинуть”. Це роздуми над книгою італійського філософа Марчелло Пера про Церкву і права людини. Папа-емерит написав його через півтора роки після зречення. Офіційно він буде опублікований в п’ятницю 11 травня 2018 року в збірках його текстів про віру і політику.

Пишучи про права людини, Бенедикт XVI зауважує вирішальну роль Івана Павла II. Саме завдяки йому дана тема посіла важливе місце у вченні Церкви. Святий Папа, як його називає Бенедикт XVI, більш ніж рефлексією, керувався тут досвідом протистояння з державою, основою якої була марксистська ідеологія. Для нього права людини були конкретною зброєю, здатною зупинити тоталітаризм держави і забезпечити право віруючих сповідувати свою віру. Іван Павло II посилався на досвід християнства перших віків, яке, будучи першою релігією загального масштабу, визначало межі влади держави. Його вчення стосується не тільки атеїстичних тоталітарних режимів, а й ісламських країн.

У другій частині тексту про права людини, Бенедикт XVI показує обмеженість чисто раціональної етики, яка абстрагується від бачення людської особистості, як створеної на образ Божий і захищається Ним особливим чином, і, отже, є суб’єктом прав.

Папа-емерит застерігає від ігнорування первородного гріха, що веде до наївної віри в розум, яка не бачить реальної складності раціонального пізнання в області етики. Він наголошує, що без Бога Творця етика зводиться до прагматизму, і посилається на аналіз, який провів той же Пера, показуючи, що відбувається з правами людини, якщо вони відокремлені від ідеї Бога.

Численні права людини, в кінцевому рахунку, призводять до розкладання ідеї закону, а також до визнання за людиною нігілістичного права негації самої себе. Таким чином, аборт, самогубство, виробництво людини є правами людини, і в той же час заперечують їх, написав Бенедикт XVI у своїх роздумах, що не були опубліковані раніше.