Бенедикт XVI: Бог перемагає темряву та хаос

Світ не є плодом темряви, хаосу чи абсурду, але походить з Розуму, зі Свободи, з найвищого акту Любові. На цьому наголосив Папа Бенедикт XVI під час молитви на Вечірній, що відбулася у середу, 31 жовтня 2012 р., у Сикстинській каплиці Апостольського палацу в навечір’я урочистості Всіх Святих та була приурочена 500-річчю благословення розпису склепіння, що вийшов з-під пензля Мікеланджело.

«Чому цю історично-мистецьку подію спогадуємо літургійною відправою?» – запитав Святіший Отець, відповідаючи, що, по-перше, каплиця є місцем молитви, а по-друге, мистецькі твори, зображені на фресках, саме в літургії знаходять своє життєве середовище, краще виражаючи свою красу та повноту змісту. «Коротко кажучи, – зауважив він, – Сикстинська каплиця, якщо її споглядати в молитві, стає ще кращою, справжнішою, об’являється в усьому своєму багатстві».

«Ви приступили до гори Сіону й міста Бога живого, до небесного Єрусалиму, до безлічі ангелів, до святкових зборів», – цей уривок з послання Святого Павла до Євреїв прозвучав під час вечірні, і, як пояснив Папа, цими словами автор вказує християнам на те, що здійснилися обітниці Старого Завіту. І якраз усю динаміку цих обітниць та їх здійснення бачимо представленими на стінах каплиці. Подальші слова Апостола «до церкви первородних, записаних на небі, і до судді всіх – Бога, до духів праведників, що вже дійшли до досконалости», – скеровують, наш погляд до картини Страшного суду, що також вийшла з-під пензля Мікеланджело. «Але цього вечора, – зауважив Бенедикт XVI, – наша увага звернена до величного розпису склепіння, над яким Мікеланджело на замовлення Папи Юлія ІІ трудився приблизно чотири роки». Шедевр, який побачив світ внаслідок цієї праці, став, за словами Святішого Отця, поворотним моментом в історії європейського та світового мистецтва. Джорджо Вазарі, італійський історик мистецтва епохи відродження, про це написав: «Ця праця була та є світильником нашого мистецтва, що принесла багато користі та світла в образотворче мистецтво, яких вистачило для того, щоб просвітити світ».

Коли ж говоримо про світло, то, як зауважив Папа, тут не йдеться лише про майстерність митця поєднувати кольори та створювати контрасти. «Це Боже світло просвічує ці фрески й цілу Сикстинську каплицю. Те світло, яке своєю могутністю перемагає хаос та темряву, щоб дарувати життя», – сказав Бенедикт XVI, – вказуючи на те, що це життя дароване у створенні та відкупленні, історію яких розповідає розпис каплиці. Він спонукає нас пройти шляхом пророків, до яких додають язичницькі сибілли в очікуванні Христа, прямуючи до самого початку, а «на початку Бог створив небо і землю». «З властивою йому унікальною експресивністю великий художник зображує Бога Творця, Його дію, Його могутність, щоб з усією очевидністю сказати, що світ не є плодом темряви, хаосу, абсурду, але походить з Розуму, Свободи, найвищого акту Любові», – вів далі Святіший Отець, зазначаючи, що у зображеному дотикові Божого перста з пальцем людини «відчуваємо контакт між небом і землею; через Адама Бог входить в нові взаємини зі Своїм творінням, людина перебуває в безпосередніх стосунках із Ним, покликана Ним, є образом і подобою Бога».

Тому, за словами Бенедикта XVI, молитися в Сикстинській каплиці, будучи зануреними в шлях Бога з людиною, представлений у цих фресках, є «запрошенням до прослави, заохоченням, єднаючись з усіма святими у небі, піднести до Бога Творця, Відкупителя і Судді слова пісні з Одкровення: “Амінь, Алилуя! Хваліть Бога нашого, всі слуги його і всі, що бояться його, малі і великі” (Одкр 19, 4-5)».

Джерело: Радіо Ватикан