«Бережіть очі, бо ними споглядаємо красу Божого світу», – лікар-офтальмолог Лікувально-Діагностичного Центру Св. Луки

Погіршення зору – на шостому місці за поширеністю серед усіх захворювань в Україні. Щорічно українців з проблемами зору стає більше майже на 4%. Як вберегти на довгий час свій зір? Про основні захворювання зору, групи ризики та поради розповідає лікар-офтальмолог Лікувально-діагностичного центру св. Луки (ЛДЦСЛ) п. Христина Ціхоцька.

– Для початку розкажіть, що спонукало Вас до праці в Лікувально-діагностичному центрі св. Луки?

– Я закінчила навчання в Івано-Франківському Національному медуніверситеті в 2007 р. До праці в ЛДЦСЛ я працювала в міській поліклініці №1 і звідти, у 2015 р., я перейшла в цей центр. В клініку св. Луки мене запросив лікар, який був для мене авторитетом ще під час інтернатури, він був одим з трьох моїх наставників. Робота в центрі дала можливість рости і розвиватись як спеціалісту, зокрема опанувати лазерні методи лікування глаукоми та діабету.

– Чому Ви вирішили бути саме лікарем-офтальмологом?

– Взагалі я хотіла бути ветеринаром (сміється), але батьки бачили в мене якісь задатки, щоб бути лікарем. Основним же, хто спонукав мене до медицини, була моя мама. Вона казала: «Ти будеш дуже хорошим лікарем». Бачивши, які бувають лікарі, я спершу не дуже бажала йти в цю сферу, але, вступивши, – не пошкодувала. Фактично відразу розпізнала, що це – моє, і цим я хочу займатись усе своє життя. Коли постало питання про вибір спеціальності, я якраз перебувала на практиці в офтальмологічному відділені і одразу ж закохалась в цю спеціальність. Для мене – це найкраща професія.

– В багатьох людей виникають сумніви щодо того, чи сумісні поняття Церква і медицина. Як на Вашу думку?

– Перш за все, священики – також люди (сміється). В них такі самі проблеми, як і в інших, тому чому б і ні? Чому Церква не може допомагати і в сфері медицини, якщо вона має змогу? Взагалі, безкоштовна медицина – це поняття трішки утопічне, тому що навіть саме навчання лікаря, його розвиток, обладнання дуже дорого коштує. Щоб був кваліфікований спеціаліст, щоб була якісна діагностика, якісне лікування– мусять бути, відповідно, і певні витрати.

Медицина, свого роду, – це також служіння, адже наше покликання – допомагати людям. До нас приходять пацієнти, які вже були в різних закладах, об’їздили і Одесу, і Київ, але все ж звертаються до нас. Відповідно, якщо, завдяки Церкві, ми можемо їм допомогти – це ж чудово!

– Які захворювання очей сьогодні найпоширеніші?

– Ми конкретно спеціалізуємся на таких захворюваннях, як діабет та глаукома. Це дві найважчі патології, які ведуть до сліпоти. Кількість хворих на діабет постійно зростає. Коли я ще навчалася на інтернатурі, 10 років тому, поняття лазерної коагуляції сітківки було чимось недосяжним. Зараз така процедура проводиться в нас. Також лікування глаукоми, зокрема лазерне – це шанс для пацієнта зберегти зір на більш тривалий період. Наша мета – спробувати зупинити прогресування глаукоми, тому що ні операція, ні лазерне, ні медикаментозне лікування не є гарантією, що хвороба перестане прогресувати, але стримати її розвиток ми все ж таки можемо.

– Хто в групі ризику?

– В основному наші пацієнти – це є люди літнього віку, тому що в них вже накопичується певний багаж хворіб, той же цукровий діабет. Те ж стосується глаукоми. Основними причинами є вікові зміни в оці та частково спадковість. Взагалі, хвороби, пов’язані з очима, у старшому віці зустрічаються в три-чотири рази частіше, ніж у молодому.

– Багато хто знає правила гігієни зору, але мало хто її дотримується. Тож як все ж таки вберегти свій зір?

– Ми рекомендуємо всім, і це є світовою практикою, раз в рік проходити профілактичний огляд у лікаря. Самостійно людині вкрай важко щось визначити. Є дуже багато молодих людей, які ніколи не користувалися окулярами і їм здається, що у них зір добрий. Одначе, коли вони приходять до лікаря, то виявляється зовсім навпаки. Тільки фахівець може діагностувати, що у вас щось не так. Сам пацієнт не може цього зробити. Тому, починаючи навіть з дитячого віку, раз в році дитину варто вести на огляд до лікаря, зокрема школярів, в яких особливе зорове навантаження. Те ж стосується і людей старшого віку. В дітей – це одні обстеження, а в старших людей – інше, зокрема після 40 років перевіряється внутрішньоочний тиск для ранньої діагностики глаукоми.

– Окуляри, контактні лінзи або лазерна корекція… Який з методів корекції найбільш ефективний і безпечний?

– Кожен з методів корекції має свої плюси і мінуси. Рекомендується разом з лікарем визначити, що буде краще для конкретного пацієнта. Вважається, що найбезпечнішими є окуляри та контактні лінзи. Лазерне лікування є добре, але має ряд недоліків у вигляді ускладнень. Будь-який метод може мати свої негативні наслідки, скажімо можна розбити окуляри і травмувати око. Попри те, ми не прихильники лазерної корекції зору.

– Гаслом ЛДЦСЛ є «Лікуйся профілактично». Чому Ви робите наголос саме на профілактиці?

– Уся медицина повинна працювати саме на профілактику, тому що виявити хворобу на ранній стадії чи запобігти – це завжди набагато дешевше і корисніше, ані ж лікувативже запущену хворобу. Знову ж таки, глаукома – рання діагностика і вчасно призначене коректне лікування може призупинити її розвиток на десятки років. Що краще: почати лікувати хворобу на ранній стадії чи, як багато наших пацієнтів, приходять до нас вже з запущеною хворобою чи навіть зовсім сліпі.

– Що б ви порадили нашим читачам?

– Все зорове навантаження повинне бути в міру. Є така приказка: «Між отрутою і ліками різниця в дозі». Також і тут. Для дітей кожних 30-40 хвилин зорового навантаження повинне чергуватись з відпочинком. Їм мінімум дві години в день потрібно проводити на свіжому повітрі.

Для старших людей – це, звичайно, профілактичний огляд раз в рік, а також різноманітне здорове харчування. Нікому не раджу займатися самолікуванням, а звертатися за кваліфікованою допомогою.

Важливо замолоду старатися зберігати свій зір, свої очі, адже ними ми споглядаємо красу Божого світу!