«Без Нього не можемо робити нічого». Книга-інтерв’ю Папи Франциска

«Без Нього не можемо робити нічого. Бесіда про те, що значить бути місіонерами в сьогоднішньому світі» – таку назву носить книга-інтерв’ю італійського публіциста Джанні Валенте, видана спільно Ватиканським книжковим видавництвом і видавництвом Святого Павла. Книга присвячена Надзвичайному місяцю місій, який тривав впродовж жовтня.

Папа Франциск говорить про те, що означає «Церква, яка виходить з самої себе». «Церква виходить – це не модний вираз, – пояснює Папа. – Церква або знаходиться в стані виходу, або ж це не Церква». Якщо Церква не виходить з самої себе, то вона перетворюється в «духовне об’єднання або в транснаціональну корпорацію для просування ініціатив і послань етико-релігійного характеру».

Головним діячем місії є Святий Дух, говорить далі Папа, посилаючись на Книгу Діянь св. апостолів. Учні Христові “завжди йдуть другими», Дух же готує і обробляє людські серця. Папа наголошує, що Таїнство Хрещення – це достатній «реквізит» для того, щоб звіщати Євангеліє. Місія не є «підприємницьким проектом» або ж «спектаклем, організованим для підрахунку тих, хто прийде завдяки пропаганді»: місія має «таємничу плідність», вона заснована на переконанні, що без Христа ми нічого не можемо зробити. «Найвища точка релігійної свободи, – стверджує Папа, – полягає в тому, щоб піддатися Святому Духу, відмовившись від підрахунків і контролю».

На сторінках книги-інтерв’ю Папа повертається до теми прозелітизму, тобто ідеї, ніби Церква росте не завдяки привабливості Христа і діянню Святого Духа, а завдяки «мудрим речам». За своєю природою прозелітизм «насильницький», говорить Папа і ставить акцент на свідченні: сповіщати Євангеліє означає «давати звіт в нашому сподіванні», і для цього достатньо «шаленої сили спокуси Хреста».

Місіонер – це не той, хто «контролює віру», а той, хто її полегшує. Місіонер не влаштовує «пастирську митницю» і не ставить перепони «бажанням Ісуса всіх обійняти», перевіряючи, чи є у людини необхідні реквізити. Навпаки, місіонер полегшує шлях до віри. Папа нагадав, що Павло III свого часу відкинув теорії, згідно з якими індіанці «в силу своєї природи» нездатні прийняти Євангеліє, і підтвердив вибір місіонерів, котрі полегшили хрещення індіанців. Навіть сьогодні, зазначає Папа, є групи людей, які вважають себе «освіченими», які ділять світ на цивілізованих людей і дикунів, відносячи певну частину людської сім’ї до нижчої категорії. Папа констатував, що подібні ідеї були висловлені в контексті Синоду по Амазонії, який нещодавно завершився, і нагадав, що християнство не має однієї-єдиної культурної моделі, – воно набуває вигляду різних культур і народів, в яких вкоренилося Євангеліє. Тому не слід насаджувати певну культурну форму разом з євангельською проповіддю, – наголошує Папа Франциск.