Блаженна Марі-Елізабет Тарджон: життя, присвячене навчанню та вихованню

«Сьогодні в Канаді буде проголошено блаженною Марі-Елізабет Тарджон, засновницю Згромадження Сестер Пресвятої Богородиці святої вервиці від святого Германа – зразкову черницю, яка посвятилася молитві, навчанню в невеликих поселеннях своєї дієцезії та ділам милосердя. Дякуймо Господеві за цю жінку, що була прикладом життя, посвяченого Богові, та великодушного заанґажування в служіння ближньому», – цими словами, сказаними після проказування молитви «Царице Неба» в неділю, 26 квітня 2015 р., Папа Франциск духовно приєднався до радості вірних міста Рімускі, що в східноканадській провінції Квебек, де його представник кадинал Анджело Амато, Префект Конгрегації в справах святих, очолив урочисту беатифікацію.

Якщо цілковито ввіришся Господеві, то навіть маючи слабке здоров’я, можеш звершити великі діла. Таке послання залишила нам нова блаженна, яка народилася 8 лютого 1840 року в місцевості Б’юмонт у канадській провінції Квебек. Вона прожила лише 41 рік, але змогла заснувати Згромадження, яке сьогодні процвітає, а її послідовниці служать в Канаді, США та Центральній Америці.

Здобувши диплом вчительки, Елізабет працювала у одній із шкіл Квебеку, яку провадив о. Жан Ланжевен. Коли 1867 року від Квебекської дієцезії було відокремлено дієцезію Сен-Жермен-де-Рімускі, то о. Ланжевена було призначено її першим єпископом. Ієрарх, ставши свідком неписьменності численних вірних, вирішив виправити ситуацію, засновуючи мережу сільських шкіл, проваджених вчительками-волонтерками, а на чолі цієї групи поставив свою вихованку Елізабет Тарджон, яка хоч і була слабкого здоров’я, відзначалася інтелігентністю та заповзятливістю.

Спочатку єпископ мав на меті створення мирянської асоціації, але згодом серед членів згаданої групи вчительок виникла ідея заснувати чернечу родину, яка би посвятилася навчанню, ділам милосердя й контемлятивній молитві. Ця ідея знайшла своє здійснення 1879 року, коли ієрарх допустив Елізабет Тарджон до складенння чернечих обітів і затвердив статути, які вона приготувала для своїх послідовниць, призначивши її Головною Настоятелькою. Через два роки вона відійшла до вічності.

В інтерв’ю для Радіо Ватикану напередодні беатифікації, кардинал Анджело Амато зазначив, що сестра Марі-Елізабет Тарджон освятилася завдяки любові до ближнього, який потребував освіти й християнського виховання. За його словами, можна виокремити чотири аспекти цієї святості: шукання і намагання виконувати Божу волю, служіння, зосереджене на навчанні та вихованні, життя вірою, надією і любов’ю та єднання з Богом у молитві.

Завжди спокійна, незважаючи на численні страждання, спричинені слабким здоров’ям, сестра Марі-Елізабет була відважною жінкою, яка не втрачала духа, долаючи чималі труднощі, розвиваючи і поширюючи свої школи, маючи непохитне довір’я до Божого милосердя. Одного разу вона ствердила, що «під захистом Ісуса Христа павутина є міцнішою від мурів, але без Його опіки стіни є тендітнішими від павутиння».