Блаженна Марія Ґвадалупе Ортіс: приклад «простої» щоденної святості

Проста святість, здобута в поті щоденних трудів та з постійною усмішкою, навіть у хвилини випробування недугою. Такою булла Марія Ґвадалупе Ортіс де Ландасурі, нова блаженна Католицької Церкви, яку в суботу, 18 травня 2019 р., під час урочистої Святої Меси в Мадриді, столиці Іспанії, представляючи Святішого Отця, беатифікував кардинал Джованні Анджело Беччіу, Префект Конгрегації в справах визнання святих.

Смілива дівчинка

Марія Ґвадалупе народилася 1916 року в Мадриді та була наймолодшою після чотирьох братів в сім’ї офіцера. Вже з перших років свого життя відзначалася рішучим і безстрашним характером. Середню освіту завершувала в колегії Пресвятої Богородиці в Тетуані (Марокко), куди батько був переведений в рамках військової служби. Марія була єдиною дівчиною в класі, відзначавшись своєю мужністю та хорошими оцінками. У 1933 році поступила на Факультет хімічних наук в Мадридському університеті.

Болюча втрата

В липні 1936 року, в перші дні громадянської війни, батька Марії було заарештовано та через два місяці засуджено до смертної кари. Разом з мамою та братом Едуардом Марія залишалася пліч-о-пліч з ним аж до дня страти. Незважаючи на біль від втрати й на той факт, що мусіла разом з матір’ю покинути Мадрид, дівчина ніколи не носила у своєму серці образу на винуватців смерті батька.

Боже діло

Після завершення громадянської війни Марія Ґвадалупе повернулася до Мадрида, де завершила навчання в Університеті та розпочала вчителювати в різних школах. Саме тоді вона познайомилася із засновником «Opus Dei» та відчула, що Господь кличе її приєднатися з цілковитою посвятою та апостольським целібатом до цієї ново дійсності в лоні Католицької Церкви. Йшов 1944 рік, Марії сповнилося 27. Із того часу вона присвятила своє життя шуканню святості в щоденній праці, допомагаючи іншим чинити так само. Її заразлива радість та очевидна стійкість у доланні труднощів, оптимізм і великодушність швидко завоювали тих, з ким вона спілкувалася.

У Мексиці

У 1950 рокі святий Хосемарія Ескріва запропонував Марії Ґвадалупе можливість поїхати до Мексики з місійним дорученням. Вона погодилася без зволікань та з ентузіазмом вирушила за океан, розпочавши  формаційну діяльність у дусі «Opus Dei». Одним з перших проектів став гуртожиток для студенток в Мехіко. Вона також займалася формуванням сільського жіноцтва, заснувала сільську школу.

Дорогою страждання

Через шість років Марія повернулася до Європи та прибула до Риму, де допомагала засновникові у проводі «Opus Dei». Але через кілька місяців хвороба серця змусила її переїхати до Мадрида, де вона прожила до кінця свого життя. Після хірургічної операції та лікування, завершивши докторат з хімії, продовжувала викладацьку діяльність та керувала одним з осередків «Opus Dei». Погіршення стану здоров’я не вплинуло ні на ритм праці, ні на сповнене посвяти та ентузіазму апостольське служіння для людей різного віку.

Загострення хвороби змусило Марію Ґвадалупе піддатися другому хірургічному втручанню. Незважаючи на початково позитивний результат, дихальна недостатність погрішила стан і 16 липня 1975 року вона переставилася до вічності. «Вона повністю та з радістю посвятилася Богові та служінню Його Церкві, інтенсивно живучи Божою любов’ю», – читаємо в декреті про визнання геройського виміру її чеснот.