Блаженніший Любомир Гузар: «Глибока і щира молитва блаженного Папи Івана Павла II пояснює його великий вплив на світ»
«Блаженний Папа Іван Павло II відчував потребу відвідувати світ. Це не було його особистим способом діяння, а своєрідним релігійним завданням. Такі мандрівки світом були його способом проповідування Ісуса Христа. Наголошую, Папа був мужем молитви і людиною віри. Мені здається, коли згадую його людські характеристики, його особисту історію, що цей елемент глибокої та щирої молитовності пояснює його великий уплив на світ», – про це сказав Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ, в інтерв’ю для «Історичної правди з Вахтангом Кіпіані» телеканалу ZIK.
Ділячись спогадами від спілкування із Папою, Блаженніший Любомир зауважив, що той особливо проникливо дивився на свого співрозмовника. «Я ніколи не відчував у тому погляді найменшого негативу. Радше відчував прихильність, адже в розмові Папа був завжди товариським», – зауважив владика. Особливою нагодою для спілкування Блаженнішого із Папою Римським був офіційний візит Івана Павла ІІ у червні 2001 року до України. «Це була особлива нагода для мене бачити його щодня і спілкуватися з ним. У нас не було довгих розмов, а часто під час обіду відбувалися товариські бесіди. Гадаю, цей візит був особливою нагодою для українського народу пізнати Папу», – наголосив він. Колишній Глава УГКЦ згадав і про те, що Папа звертався у всіх своїх 12 промовах під час візиту українською мовою. На переконання владики, це великий жест пошани до українського народу. «На мою думку, особливим був і спосіб представлення змісту того, що він хотів сказати людям. Він говорив, вживаючи не тільки слова, а й поняття, що дуже промовляють до нашого народу: “любов до землі”, “любов у сім’ї”, “любов до свого народу”, “любов Церкви”. То були такі форми і слова, які знаходять у нашому серці та нашій увазі особливе відлуння», – сказав Блаженніший Любомир. На його думку, це пояснюється ще й тим, що Іван Павло II за походженням поляк, тому для нього було природно говорити такими категоріями.
Владика зауважив і те, що УГКЦ завжди прагнула, щоб визнали її патріархальний устрій. Та на початку 80–90-х навіть згадувати про це було незручно. Пізніше, за часів понтифікату Папи Івана Павла ІІ, все абсолютно змінилося. Можна було спокійно на різних рівнях про це говорити. «На одному з’їзді нашого Постійного Синоду Єпископів УГКЦ Папа згадав про цю справу і похвалив нас, називаючи “вашою святою настирливістю”. Він висловився, не картаючи нас. Тоді сказав, що настане час, і це здійсниться», – додав владика. Наостанок Блаженніший сказав, що Папа жив у комуністичній дійсності, ще будучи священиком і єпископом, і багато зробив для того, щоб комуністичний режим «почав хитатися». «На мою думку, він багато спричинився до занепаду Радянського Союзу. Попри те, що комунізм досі існує, він перестав бути владним режимом», – зазначив Блаженніший Любомир.
About The Author
