«Блаженніший Патріарх Любомир Гузар став наріжним каменем будови Патріаршого собору», — владика Йосиф Мілян

У розмові з ведучою програми Галиною Бабій, владика Йосиф наголосив, що Блаженніший Патріарх Любомир Гузар став наріжним каменем будови Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. «Разом з архітектором собору паном Миколою Левчуком, він з тодішнім мером Києва оглядали проєкти та місце, де цей собор мав постати на Лівому березі Києва. Не всі це сприймали з радістю, але бачимо, що це великий символізм, адже завдяки цьому наша Церква стала ще більше відкритою до людей», — зазначив архиєрей.

Також у розмові владика Йосиф зауважив, що архітектурний ансамбль Патріаршого собору та адміністративного корпусу є сучасними, але у собі мають продовження східної сакральної архітектури. Для фахівців, які сьогодні наповнюють собор із середини стоїть непросте завдання, але завдяки цьому з’являються нові креативні мистецькі рішення.

Своєю чергою ведуча програми Галина Бабій зауважила, що греко-католики як конфесія пішли далеко вперед у спорудженні своїх сучасних храмів. Тому бачимо, як ці сучасні риси Патріаршого собору збирають навколо себе великі громади. Адже собор часто стає духовно-культурним центром через втілені фестивалі духовної чи хорової музики.

Відтак владика Йосиф розповів про унікальність Патріаршого собору. «Підлога храму викладена мармуром, а усе святилище оздоблене білим мармуром, який походить з околиць Салонік у Греції. Престіл собору також виготовлений з чистого мармуру, в якому закладені мощі дванадцяти апостолів, а також святого Йосафата Кунцевича, Миколая Чернецького та двох Пап: Мартина та Климента. Таке поєднання святих в одному престолі не тільки символічне, але й духовно важливе для тих, хто усвідомлює, що таке собор».

Під час ефіру владика Йосиф також поділився спогадами про методи збору пожертв на будову Патріаршого собору. «Завдяки своїм лептам українців з цілого світу, будівництво Патріаршого собору стало народним. Пригадую, як під час однієї зустрічі, де були поважні політики та бізнесмени, хтось у Блаженнішого Любомира запитав про кошторис будівництва. Тоді була озвучена чимала сума коштів, яка з роками через інфляцію зросла. Ті люди запропонували покрити всю суму, але Блаженніший Любомир наполягав, щоб цей собор збудували усі українці. Тому він став народним».

Далі владика Йосиф навів приклад, як Патріарший собор став осередком та прихистком для багатьох українців під час Майданів та перших днів повномасштабного вторгнення росії до України.

Під час другого ефіру розмови у студії говорили про концепцію наповнення інтер’єру Патріаршого собору, яка збережена за задумом головного архітектора пана Миколи Левчука.

Протосинкел Київської архиєпархії розповів, що над іконостасом собору працює ціла команда фахівців. Відбулось чимало зустрічей та дискусій на цю тему. В кінцевому результаті було затверджено пропозицію пана Ореста Дзиндри та його команди. «Те, що сьогодні наяву бачимо в цілій концепції іконостасу, називається „Короною святого Володимира“. Адже ми є Церква Володимирового хрещення. Ця корона навколо колон престолу має всі канонічні ряди, які повинен мати традиційний іконостас. Незабаром вона буде доповнена іконами нижніх рядів іконостасу, які сподіваємося розмістити вже цієї осені».

Про це та більше можете дізнатися з ефіру «Воскресіння. Живе радіо», які у цьому матеріалі публікуємо до Вашої уваги.