Блаженніший Святослав: «Господь Бог продовжує кормити свій народ навіть серед пустелі війни»

Роздумуючи над сьогоднішнім Божим словом про Христа, який живить свій народ п’ятьма хлібами і двома рибами (Мт. 14, 14–22), Блаженніший Святослав закликав придивитися до двох деталей цієї розповіді: місця і часу, де чиниться це чудо, а також до жесту, яким Христос помножує хліби та рибу і годує свій народ.

Місцем, куди Христос веде своїх слухачів, є пустеля. «Пустеля в історії спасіння Божого народу була місцем, простором особливого спілкування людини з Богом», — наголосив проповідник. Він зауважив, що у книгах пророків пустелю теж описано як простір, у якому людина може наново віднайти втраченого Бога, оновити свій із Ним звʼязок і наново віднайти джерело свого життя. Пророк Осія описує пустелю як час та простір первинної любові між Богом і своїм народом.

«Тому-то сьогоднішнє Євангеліє починається словом про любов та милосердя. Господь побачив своїх людей у пустелі і змилосердився над своїм народом, вигоїв усяку недугу серед свого люду. Недаремно Ісус Христос перед початком вселюдного навчання і проповіді йшов у пустелю, щоб там перемогти диявола, — сказав Глава УГКЦ і додав: — У сьогоднішньому Євангелії ми бачимо, як знову Господь промовляє до народу в пустині своїм словом і живить його, як виявляє свою любов до людини, виливаючи на неї своє цілюще милосердя».

Далі Отець і Глава УГКЦ звернув увагу на жест Христа, який важливо нині побачити, усвідомити й пережити. «Учні беруть ті засоби для виживання в пустелі і кладуть у руки Христа. Він чинить жест: підносить очі до неба, благословляє хліб і ламає його», — зазначив архиєрей.

Моментом ламання хліба, каже Предстоятель УГКЦ, Христос начебто об’являє себе як Хліб Життя, який зійшов із неба. Ламаючи цей хліб, мабуть, Христос пригадує своїм учням, як Господь Бог годує свій народ у пустелі, посилаючи їм манну з неба — ангельський хліб.

Як пояснив проповідник, маленькі ресурси в руках Божих, які людина віддає Йому назад, починають помножуватися. Христос дає учням, учні — людям. Так усі наситилися ще й зібрали 12 кошиків решток цього помноженого бенкету хліба й риби в пустелі.

«Цікаво, що щоразу, коли ми наші засоби для існування повертаємо назад у руки Божі, тобто повертаємо їх до власного Джерела, дозволяємо, щоб сам Христос їх розламав та поділився з потребуючими, ті ресурси дивним чином помножуються. Господь Бог і сьогодні продовжує кормити свій народ навіть серед пустелі війни!» — наголосив він.

Відтак Отець і Глава УГКЦ пригадав минулорічну зустріч із міським головою Києва Віталієм Кличком у перші дні облоги Києва, коли місто перетворювалося на пустиню, а парафії — на простір соціального служіння. Тоді мер сказав, що більше, ніж хліба й одягу, люди в Києві потребують від Церкви слова надії. Блаженніший Святослав зауважив, що хто так бодай раз у своєму житті віддав усе Богові, той відчув, що дивним способом наші ресурси не закінчуються.

«За понад рік війни в Україні, на вільній від ворога землі ніхто не помер ні з голоду, ні від спраги, ані від холоду, хоч мільйони людей потребували й потребують базових засобів для життя та існування. Велика війна спричиняє завжди розруху й велику гуманітарну кризу, але завдяки вселенській християнській солідарності та служінню потребуючим в ім’я Христа та Його милосердя, ця криза не скотилася до гуманітарної катастрофи, яку так прагнув спровокувати ворог», — наголосив Глава УГКЦ.

Наприкінець Блаженніший Святослав відзначив важливість служити людині не у власному імені, а в ім’я Боже. «Коли чинимо милосердя в ім’я нашого Господа Ісуса Христа і Спасителя, Він посилає цю іскорку, яка помножує наші сили. Він об’являє нам у цей момент нашого всенародного змагання за свободу й незалежність держави, що Він є джерелом нашого життя, нашої стійкості та здатності перемагати. Він є джерелом перемоги і звитяги України!» — запевнив духовний лідер українців.