Блаженніший Святослав: «Молімося, щоб Божий виноградник України зміг принести добрі плоди»

На початку своєї проповіді Блаженніший Святослав пригадав вірним, що саме для того, щоб пояснити, ким є Божий народ і яким є ставлення Бога до нього, із давніх часів пророки використовували образ винограднику. Цей образ завжди посідав особливе місце у Святому Письмі, а також у культурі Святої Землі.

«Ми знаємо, що виноградник – це одна з унікальних рослин, яка має властивість розщеплювати камінь. Саме тому на кам’янистому ґрунті, де інші рослини не мають властивості жити, виноград проростає. Виноградна ягода є начебто мікрокосмосом, у якому сконцентрована вся життєва сила Богом сотвореного всесвіту», – пояснив проповідник.

І додав: «Виноградар, щоб правильно культивувати виноградник, змушений щороку його обрізати. Цей процес є доволі болючим. Тому лоза, пробуджуючись навесні, починає плакати, що символізує її життя. Сам винозбір ставав наче вінцем праці виноградаря. Дуже важливим є момент, коли виноградник дає добрі плоди, а відтак у келиху вина концентрується вся його сила і аромат, а разом із тим – уся мука лози».

На його переконання, такого типу унікальність виноградарства не могла пройти повз увагу авторів Святого Письма. Сьогоднішнє читання Євангелія, – каже Предстоятель УГКЦ, – певною мірою переспівує пісню про Божий виноградник, яка вміщена в книзі пророка Ісаї. «Бо саме Господь Бог сотворив собі свій народ, визволивши його з Єгипту і насадив той народ в обітованій землі так, як виноградар насаджує виноградник. Насадив добрий сорт винограду. Він очікував добрих плодів. Але цей виноградник не хотів, щоб Бог його обрізав. Не хотів давати добрих плодів», – переконаний Отець і Глава УГКЦ.

«Чому той плід, який приносить народ, не є добрим?» – запитує проповідник.

«Бо в певний момент за відсутності господаря орендарі привласнили виноградник. Привласнити – це означає вирвати його з контексту світотворення. Привласнюючи виноградник, орендарі роблять дуже прикрий акт віровідступництва. Вони викидають із сотвореного світу його Творця. Привласнюючи собі виноградник, вони самі хочуть посісти місце Бога. Хочуть стати його абсолютними господарями», – сказав Блаженніший Святослав.

На його переконання, слово про Божий виноградник є дуже глибоким Божим словом про духовне життя кожного християнина.«Подивімся на себе, на сприйняття самих себе, свого життя і покликання», – закликав він.

Глава УГКЦ переконаний, що ми, як християни, є галузками на правдивій лозі, якою є Ісус Христос. Тож, якщо галузка, якою є кожен із нас, недобре вживлена у виноградну лозу і не живиться її соком, то вона помирає.

«Часом господар нас обстригає і ми плачемо, а той плач означає, що ми живемо. Навіть коли Господь чинить нам щось таке, чого ми не очікуємо, то Він це робить, щоб ми не здичавіли, як галузка, а навпаки, щоб ще більше назбирали духовної сили і принесли добрі плоди. Ми не можемо привласнити собі власного життя. Ми маємо розуміти, що моє життя дане мені Богом і належить Йому. Я мушу все зробити, щоб дані мені Богом таланти звершити, розвинути і зробити плідними в особистому житті», – переконаний Глава УГКЦ.

Предстоятель УГКЦ зауважив, що вже стартувала виборча компанія. Тож чимало претендентів хотітимуть бути управителями в Божому винограднику України.

«Ми бачимо, – каже Блаженніший Святослав, – дивлячись на країни довкола нас, як часто земний володар хоче привласнити собі Божий народ. Таким чином він краде його в Бога і стає тираном. Це часто є причиною корупції і зневаги, а в результаті – нищення народу. Цей правитель завдає йому глибоких ран і великих бід. Якщо виноградарі, які приходять у виноградник України, не бачитимуть ролі і місця господаря цього винограднику, якщо вони не поважатимуть історії українського народу і місця Бога в нашому житті, то може статися так, що цей виноградник віддадуть іншим господарям, котрі будуть краще давати Богові своєчасні плоди. Можуть тоді настати дуже прикрі для нас обставини і події. Вважаймо, щоб часом і ми, дбаючи лише про свою вигоду, не викинули з нашого життя живого Бога», – застерігає Предстоятель УГКЦ.