Блаженніший Святослав освятив надбанні хрести для храму монастиря студитів в Обухові

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав на свято Стрітення Господнього, 15 лютого 2019 року, освятив три надбанні хрести для храму Благовіщення Пресвятої Богородиці монахів Студійського уставу.

Варто пригадати, що 1 квітня 2017 року Блаженніший Святослав освятив наріжний камінь на будову монастирського храму. Наступного року, 16 вересня 2018 року, владика Йосиф Мілян (Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ), владика Теодор Мартинюк (Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський) та владика Венедикт Алексійчук (Правлячий єпископ єпархії Святого Миколая у Чикаго) освятили нижній храм Святого Антонія Печерського. Сьогодні завершується будівництво верхнього храму – Благовіщення Пресвятої Богородиці.

«Монахи і прихожани монастиря у своїх молитвах просять Господа Бога, щоб посилав нам добрих людей, які б допомагали в будівництві. Ми вдячні Господеві, бо Він посилає монастиреві багато добрих людей – архітекторів, інженерів, кваліфікованих будівельників, щедрих жертводавців. Першим і найважливішим жертводавцем був Блаженніший Любомир Гузар. Він радів, що монахи студити почали будівництво храму в місті Обухові», – повідомив о. Олександр Приліп.

А згодом додав: «Монахи студити вдячні Блаженнішому Святославу за освячення надбанних хрестів і за батьківську турботу. На святі було багато прихожан монастиря, гостей, добродіїв монастиря, а також міський голова Обухова Олександр Миколайович Левченко. Того самого дня в монастирі Святого Антонія Печерського відбулася така історична подія: родина Горникевичів з Австрії передала до монастиря ікону «Знамення» Пресвятої Богородиці, підписану рукою митрополита Андрея Шептицького у в’язниці в Курську 27.12.1914 року. Ця ікона була передана в Україну як звістка про те, що митрополит Андрей живий. Друга така ж ікона-вістунка з підписом митрополита Андрея від 27.12.1914 року є в нашого Блаженнішого Святослава.

Після Божественної Літургії Блаженніший Святослав вийняв з панагії і показав присутнім свою ікону, щоб засвідчити її тотожність з іконою, подарованою родиною Горникевичів. Так відбулася “зустріч” двох ікон через майже 105 років. Монахи студити вдячні родині Горникевичів за цей великий дар для монастиря».