Блаженніший Святослав відвідав фестиваль лемківської культури та історії «Дзвони Лемківщини»

“Преосвященні Владики благословіть добре лемківську ватру розпочати…” – такими словами на в’їзді до Тернопільської області лемківська молодь зустрічала Блаженнішого Святослава – Главу УГКЦ та високопреосвящених владик Володимира Війтишина – митрополита Івано-Франківського та Василія Семенюка – митрополита Тернопільсько-Зборівського та преосвященних владик Дмитра Григорака – єпарха Бучацького та Йосафата Мощича – єпископа-помічника Івано-Франківської Архієпархії. Окрім духовенства Блаженнішого Святослава та Владик зустрічало керівництво Тернопільської області, а саме голова ОДА Степан Барна та керівники РДА і силового блоку.

Під час зустрічі Владика Дмитро подарував Блаженнішому Святославу патріарший жезл, який виготовили лемківські майстри із парафії о. Назарія Бедрія.

Після зустрічі Глава УГКЦ у супроводі преосвященних владик відвідав ХVІ-й всеукраїнський фестиваль лемківської культури „Дзвони Лемківщини”, який цього року присвячений до 70-ї річниці депортації українців з території Польщі в 1944-46, 1951 рр.. Там владики мали змогу переглянути театралізований, літературно-музичний пролог, який демонстрував сцени депортації та урочисто відкрити фестиваль, запалюванням ватри «миру» та підняттям державного прапора України. Далі за програмою фестивалю відбулися поминальні богослужіння за жертвами депортації та борцями за незалежність та суверенітет нашої держави, які очолив Блажнніший Святослав у співслужінні преосвященних владик та соборного духовенства Бучацької Єпархії.

У своєму слові Блажнніший Святослав окреслив багатостраждальну історію Лемківщини: “70 років тому на славній Богом благословенній лемківській землі пів мільйона людей було вигнано із свого дому, з них майже 200 тисяч прийняла Тернопільщина, гостина українська земля,…, було вбито 70 греко-католицьких священиків, майже 400 церкво було спалено або зруйновано, зникла ціла духовна і національна країна… Ми християни, коли згадуємо трагічні події, ми перетворюємо їх в молитву, бо ніхто не може висловити біль людей, яких виганяють з хати, біль народу, якого позбавляють землі, біль людей, які втрачають могили своїх предків і бачать, як палають їхні духовні святині… В нашій церковній молитві, цей людський біль перетворюється на хліб, той хліб, який ви поклали перед нами, той хліб, який священик приносить на Божому престолі і прикликаючи Духа Святого перетворює в Тіло нашого розп’ятого, померлого але воскреслого Спасителя. Сьогодні коли ми згадуємо ті сумні події, ми схиляємо голову перед силою і незборимістю славного лемка і лемкині. Якось так цікаво Господь Бог веде нашу сучасну історію, що саме лемківський плач став гімном майдану, сьогодні у цілому світі, коли люди чують лемківську пісню “Пливе кача…” вони встають шануючи героїв сьогодення, які за волю і незалежність України готові відати своє життя. Тому святкуючи на цьому фестивалі лемківську пам’ять, історію і культуру, ми стаємо сильнішими. Сьогодні вся країна шануючи біль лемківської громади стає здатною до новітньої боротьби, переймаючи біль вдруге переселених лемків з Донбасу і Криму, ми гуртуємося разом, щоби перемогти новітнього ворога і не допустити до нових етнічних чисток уже у третьому тисячолітті. Ваша Церква є разом з вами, ваша Церква є разом з українською Лемківщиною, Церква є з народом, нехай всемилостивий Господь благословить усіх нас”.

Відтак, після поминальних богослужінь Блаженніший Святослав завершив своє перебування на фестивалі „Дзвони Лемківщини”.