Блаженніший Святослав візьме участь у перепохованні владики Івана (Маргітича) на Закарпатті

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав візьме участь у перепохованні останків Єпископа-помічника Мукачівського Івана (Маргітича), яке відбудеться 4 лютого 2017 року в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в селі Боржавське Виноградівського району Закарпатської області.

Як пише інтернет-видання «Трибуна», владика Іван і зараз похований у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, яку збудували з його ініціативи і його стараннями. Досі його тіло покоїлося у підземних приміщеннях храму, але там виникла проблема з надмірною вологістю. Тож після ремонту в храмі під святилищем облаштували спеціальний саркофаг, в якому знайде свій останній спочинок прах єпископа, і до нього буде зручний доступ для віруючих.

Як відомо, єпископ Іван (Маргітич) народився 4 лютого 1921 року в селі Боржавське теперішнього Виноградівського району. Ще у сільській школі став учасником «Пласту», а згодом – юнацтва ОУН.

Уже як студент Ужгородської духовної семінарії був арештований угорською владою з іншими молодими людьми за прагнення приєднати Закарпаття до незалежної України. Звільнений стараннями Мукачівського єпископа Івана (Стойки).

У 1946 році закінчив семінарію, служив у Виноградові і Рахові. Із 1949 р. – у підпіллі. У 1951 році заарештований і засуджений до 25 років ув’язнення та 5 років поразки у громадянських правах. Утім, майбутнього владику звільнили після смерті Сталіна. Він повернувся до рідного села, де працював у колгоспі та підпільно служив.

Висвячений на єпископа 10 вересня 1987 року. Із 1991 року іменований св. Папою Іваном Павлом ІІ Єпископом-помічником Мукачівським. Владика Іван (Маргітич) виступав за єдність Мукачівської Греко-Католицької єпархії з УГКЦ і брав участь у роботі Синоду єпископів УГКЦ. Активно працював над вшануванням пам’яті героїв Карпатської України, о. Августина Волошина.

Владика Іван (Маргітич) помер під час освячення престолу церкви у селі Пилипець 7 вересня 2003 року. За свою жертовну працю і близькість до рідного народу отримав від людей назву народного єпископа.