«Близькі до пораненого людства». Папське послання учасникам паломництва Тезе

Святіший Отець закликає юнаків і дівчат, що зібралися на новорічне паломництво в Мадриді, використовувати свої таланти для того, щоб робити цей світ кращим.

Ставати «близькими до цього пораненого людства і до тих, кого відкидають немов непотріб» закликав Папа Франциск 15 тисяч юнаків і дівчат, які від 28 грудня до 1 січня збираються в столиці Іспанії місті Мадриді на новорічну зустріч молоді, організовану екуменічною спільнотою з Тезе. Через послання, надіслане Державним Секретарем кардиналом П’єтро Пароліном, він заохочує її прийняти «виклик гостинності», відчиняючи «двері свого серця для Господа та Його слова», поширюючи культуру зустрічі, приймаючи одні одних та шануючи відмінності.

В контексті теми паломництва «Не забуваймо про гостинність», Святіший Отець згадує про нещодавню Загальну асамблею Синоду Єпископів у Римі на тему «Молодь, віра і розпізнавання покликання», ще раз наголошуючи на тому, що Церква довіряє молоді. У світлі написаного в Посланні з нагоди Всесвітнього дня молоді 2018 року, Папа заохочує молодь, згуртовану Спільнотою Тезе ніколи не втрачати «смаку зустрічі та дружби, смаку спільних мрій та спільного прямування вперед». «Справжні християни, – читаємо в посланні до учасників паломництва, – не бояться відкриватися на інших, ділитися з ними життєвим простором, перетворюючи його в простір братерства».

Збагачуватися відмінностями

Тому Святіший Отець закликає молодь відкривати, що «можливо жити великодушним прийняттям» та вчитися «збагачуватися відмінностями інших та дбати про те, щоб таланти приносили плоди, стаючи будівничими мостів між Церквами, релігіями й народами». Беручи до уваги той факт, що в паломництві беруть участь католики, протестанти й православні, Папа просить Святого Духа допомогти молоді приймати відмінності як «шлях сопричастя», заохочуючи юнаків і дівчат «використовувати свої таланти, енергію та сили для того, щоб покращувати світ».

Послання підсумовує побажання, аби приклад Пречистої Діви Марії, «любов Якої повна відваги та зосереджена на цілковитому даруванні себе», надихав юнаків і дівчат «конкретно жити тією любов’ю, яка спонукає любити Бога понад усе та любити людей, з якими поділяємо щоденне життя».