“Бог розбереться у нашій мові, як мати розбирається у потребі дитини”, – владика Венедикт Алексійчук

Деколи ми можемо жалітися: «Я є недосвідчений. Я не маю досвіду молитви. Треба часу, щоб навчитися молитви, набратися досвіду, ще якусь книжку гарну почитати, трохи років прожити».

Це – неправда. Усі бачили малих дітей, наприклад, віком до року. Мала дитина до року ще не говорить. Але, коли вона чогось потребує, то для неї не проблема, що вона тільки кричить, бо мама звертає увагу, дитина різними знаками показує мамі, чого саме вона потребує. І мама завжди розуміє ту дитячу мову, правда. Розуміє, чого її дитина потребує.

Думаю, що Бог до нас зайняв ту ж саму позицію, Він хоче нас зрозуміти, щоб задовольнити нашу потребу, Йому все одно, як ми будемо говорити, чим давати Богові знаки оком, вухом, рукою, ногою, Він розбереться у нашій мові, не турбуйтесь за Бога, не переживайте за Нього.

Якщо та мала дитина, не знаючи мови, не маючи досвіду в молитві, показує, чого вона хоче, то скільки більше можемо ми, дорослі.

Справа у нас, чи ми хочемо Богові показати так само все те, чого ми потребуємо.

Господь каже дуже просто: «Просіть, і дасться вам» (див. Мт. 7, 7). Дуже просто, правда. Знову нема ніяких умов: «Стукайте, і відчинять вам» (див. Мт. 7, 7).