«Боже, почуй молитву богопосвячених осіб за перемогу України»: VIII Всецерковна проща монашества відбулася в Україні та Польщі

Організатори цьогорічним гаслом прощі обрали такі слова: «Ось чому, мавши це служіння, ми не втрачаємо відваги (ІІ Кор. 4, 1), щоб захищати невинних, боронити правду, обстоювати Богом священну людську гідність».

Як розповів у коментарі для Департаменту інформації УГКЦ екзарх Одеський, голова Патріаршої комісії у справах монашества владика Михайло Бубній, особливість цьогорічної прощі була в тому, що вона фактично збіглася з річницею повномасштабного вторгнення росії в Україну.

«Це була особлива нагода дякувати Богові за те, що „Україна стоїть, Україна бореться і Україна молиться!“. Ми фактично перейняли естафету від молитовного марафону УГКЦ, який проводила наша Церква день перед цим. Ще одна особливість — вона була міжнародною, бо проходила одночасно у двох локаціях — у м. Новояворівську (Україна) та м. Ярославі (Польщі)», — розповів владика Михайло Бубній.

За словами голови Патріаршої комісії у справах монашества, метою прощі було згуртувати богопосвячених осіб нашої Церкви для спільної молитви: за перемогу України і закінчення війни, за наших захисників і захисниць, за нашу цивільну і військову владу, медиків, волонтерів та всіх тих, що працюють на перемогу, а особливо за тих, хто віддав життя за Україну.

Сестра Магдалина Витвицька, заступниця голови Патріаршої комісії у справах монашества, розповіла про символізм цьогорічної прощі у двох локаціях: «Минулого року наша проща відбувалася у Запоріжжі, на кордоні України, на якому почалася війна. Цього року ми хочемо символ двох кордонів висвітлити в інший спосіб. Наша молитва сьогодні звершується по обидва боки кордону України з Польщею, де служить багато нашого монашества. Нашою програмою ми охоплюємо молитвою кордон України в найближчих точках — у Краківці та Хотинці, так тримаємо його у своїх серцях у всій його протяжності, довкола цілої України. Також, будучи по різні боки кордону, ми охоплюємо всіх, кого війна розкидала по всьому світу, а також, хто залишився чи воює на фронті. Особливо ті сім’ї, які війна розділила».

Програма прощі була дзеркальною в обох локаціях. В Україні паломництво розпочалося Архиєрейською Божественною Літургією у храмі Святих верховних апостолів Петра і Павла отців редемптористів у Новояворівську. Очолив її владика Михайло Бубній. Із ним співслужили: владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, владика Іван Кулик, єпископ Кам’янець-Подільський, владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, та духовенство.

Із проповіддю до ченців-паломників звернувся владика Михайло Бубній.

«Сьогодні монашество нашої Церкви переймає естафету вчорашнього марафону, коли наша Церква з різних куточків світу й України молилася за мир в Україні, закінчення війни і перемогу», — сказав архиєрей.

Головною думкою проповіді було християнське служіння. Владика наголосив, що перший, хто служить і служить нам, — це сам Христос.

Архиєрей відзначив служіння монаших спільнот, військових, медиків, суспільства і заохотив присутніх такими словами: «Всі служать сьогодні для перемоги, тому в цій молитві просімо в Бога помочі: Господи, вислухай молитву Твоєї Церкви, Боже, почуй молитву богопосвячених осіб».

Відтак у храмі відбулася конференція для монашества, яка об’єднала у прямому ефірі Новояворівськ і Ярослав.

Розпочав доповідь о. Роман Тереховський, працівник постуляції, а співдоповідачими були: с. Даниїла Винник, ЧСВВ, о. Павло Кречун, ЧСВВ (Угорщина), бр. Богдан Кретович, ЧНІ, о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ, о. Ігнатій Москалець, ЧСВВ, бр. Віталій Павлюк, ЧСВВ.

Головна тема доповідей: «Життям засвідчили: „Та ми не з тих, що відступають“ (Євр. 10, 39)». Також під час конференції доповідачі розповідали про життя новомучеників і слуг Божих УГКЦ, зокрема о. Йосифа Заведяка, с. Моніки Полянської, Мар’яна Галана, о. Павла Олінського, Порфирія Луцика, Віталія Байрака, процеси беатифікації та канонізації яких тривають.

На закінчення владика Михайло Бубній подякував доповідачам і всім богопосвяченим особам, які повсякчас моляться та служать на Божу славу. Слова подяки окремо владика скерував до організаторів прощі, наголосивши на добрій ідеї проведення паломництва у двох локаціях.

Після доповідей був виїзд богопосвячених осіб до м. Яворова у Святопокровський монастир сестер Чину святого Василія Великого, де на запрошення сестер паломники молилися перед чудотворною іконою Яворівської Матері Божої за українських воїнів, їхні родини та перемогу України над загарбниками. Для монашества було підготовлена презентація історії служіння сестер Чину святого Василія Великого у Яворові та знайомство з історією чудотворної ікони, яка кілька раз вціліла від пожежі. Як наголосили сестри, і сьогодні чимало людей приходить свідчити про вислухані молитви за заступництвом Яворівської ікони. Завершилася VIII Всецерковна проща монашества УГКЦ в Україні Молебнем до Богородиці в селищі Краківець, де монахів-паломників на чолі із владикою Михайлом Бубнієм зустрів настоятель храму о. Ярослав Заричанський і тутешні мешканці.

У слові до мешканців селища владика Михайло заохотив вірних до молитви в наміренні наших захисників і захисниць, мудрості для військової та цивільної влади, швидкої перемоги над російським агресором.

 

 

У Польщі проща монашества, у якій взяли участь переважно сестри-монахині з різних згромаджень, розпочалася Архиєрейською Літургією. Її звершив єпископ-емерит владика Петро Крик у храмі Преображення Господнього УГКЦ м. Ярослав у співслужінні духовенства.

Під час проповіді владика Петро привітав сестер-монахинь на прощі, а також подякував їм за те, що вони вибрали шлях богопосвяченого життя і пішли за Христом.

Владика зауважив, що сестри веселі, тому подякував їм, що є Божими людьми, бо сумна монахиня — це сумнівна монахиня, як сумний святий є сумнівним святим.

«Дякую, що ви зустрічаєтеся тут, під покровом Ярославської Матінки Божої. Вона для нас відіграє визначну роль. Наші предки в багатьох поколіннях перед нею молилися. Її копія була в Аргентині, Папа Франциск, коли був маленьким, теж молився перед нею», — зазначив владика Петро Крик.

А також поділився, що перед цією іконою багато хто відчуває мир і віднаходить дущевний спокій.

«Ікона матиме на нас настільки силу, наскільки ми їй відкриємося. Відкриймо сьогодні, коли ми тут вже є, свої серця для неї», — закликав владика Петро Крик.

Відтак прочани в Ярославі єднався у спільній конференції з монашеством у Новояворівську.

Опісля монахині переїхали до с. Млини, де на могилі о. Михайла Вербицького, автора гімну України, було звершено панахиду за нього та всіх, хто загинув унаслідок повномасштабної війни. Моління звершили декан, протоієрей Іван Тарапацький та о. Богдан Степан, адміністратор архикатедрального собору Святого Івана Хрестителя у Перемишлі.

«Дорогі учасники Всецерковної прощі, за тиждень до дня народження о. Михайла Вербицького ми можемо молитися разом. Дякуємо, що так чисельно сестри з Польщі й України приїхали, щоб поклонитися могилі цього чоловіка, який написав багато музики і душпастирював тут, у с. Млини», — сказав о. Богдан Степан.

Після панахиди богопосвячені особи заспівали Гімн України на могилі автора його мелодії.

Завершуючи паломництво, група богопосвячених осіб відвідала старовинну церкву XVII століття Різдва Пресвятої Богородиці у с. Хотинець, де було звершено Молебень до Пресвятої Богородиці.