Боже слово – наша першочергова пожива. Папа Франциск на парафії Пресвятої Марії Молільниці біля Риму

У другу неділю Великого Посту, 16 березня 2014 р., Папа Франциск здійснив черговий душпастирський візит на одну із парафій своєї дієцезії. Парафія Пресвятої Марії Молільниці в містечку Сеттевілле, розташованому приблизно 7 км на північний схід від Риму, стала п’ятою, де він здійснив такі відвідини, та шостою, на якій він побував за час свого понтифікату.

Святіший Отець, як і було передбачено програмою, прибув на парафію приблизно о 16:00 місцевого часу, та привітавшись з парафіянами, що його чекали на площі перед храмом, увійшов до парафіяльного будинку, де в різних його приміщеннях відбулися зустрічі із сотнею хворих та людей з особливими потребами, із 300 дітьми і підлітками що готуються до першого Святого Причастя та Миропомазання, і їхніми батьками, спільнотою Неокатехуменальної дороги та родинами, в яких нещодавно були хрестини.

Діти та підлітки поставили Папі різні запитання. Один хлопчик запитував, як не перестати любити Ісуса та не віддалитися від Церкви. чотирнадцятирічна Іріс розповіла свій особистий досвід, поділившись тим, що протягом довгого періоду часу багато страждала та почувалася самотньою, тому що вважала себе некрасивою, надто огрядною, і однокласники її не любили. Але відвідавши одного разу парафіяльний табір, де знайшла щирий прийом, дівчинка зрозуміла, що краса полягає у Божій любові, яка перебуває в серці.

У цьому контексті Святіший Отець зазначив, що потрібно просити в Бога ласки не соромитися ні себе самих, ні своєї віри. Він запросив дітей та підлітків помолитися до Святого Духа за те, щоб «не соромитися бути християнами» та просити сміливості признаватися до цього. Папа закликав не боятися, адже Ісус завжди з нами й ніколи не залишає нас самотніми.

Зустрічаючись із членами Неокатехуменальної дороги, Наступник святого Петра зазначив, що йому подобається, коли він чує, що якась людина перебуває «в дорозі». Адже це означає, що вона «не є замкненою і не стоїть на місці», чим схожа до праотця Авраама. Але на дорозі бувають пастки та небезпеки, першою з яких є зупинитися і не йти далі. З людиною, яка не поступає вперед, стається те, що трапляється зі стоячою водою – вона псується. А другою небезпекою є помилитися дорогою. Натомість пасткою, за його словами, є, замість того, щоб прямувати вперед, насправді займатися простим «туризмом», безцільно блукати туди-сюди. А тому Папа закликав молитися про ласку «завжди бути в дорозі», щоб Господь захищав від небезпеки зупинятися, йти не в ту сторону та оберігав від блукання без напрямку, замість того, щоб прямувати вперед.

Після зустрічі з батьками новоохрищених немовлят, Святіший Отець висповідав кількох парафіян, а тоді очолив Святу Месу. Коментуючи євангельський уривок, в якому розповідається про подію Переображення, він пригадав вступну молитву, у якій йшлося про дві благодаті: слухати улюбленого Божого Сина та очистити очі свого духа. Слухання Ісуса потрібне для того, щоб «живити свою віру Божим словом». «Саме це є завданням християнина», – наголосив проповідник, додаючи, що всі інші справи, як участь у Святій Месі, піст та інші практики також є важливими, але «першочерговим завданням» є слухати Ісуса.

Папа запитав вірних, чи мають вони вдома Євангелію, чи намагаються щодня слухати Ісуса за її посередництвом, закликавши не боятися цього і наголосивши, що «Боже слово є найкращою поживою для душі: воно живить нашу душу, підкріплює нашу віру».

А очищення «очей нашого духа» потрібне для того, щоб приготувати їх до вічного життя. Ісус, через Переображення, запрошує споглядати на Нього, і саме це споглядання очищає наш погляд, який часто бачить багато речей, «які не є Ісусовими, є проти Ісуса: світські речі, які не приносять добра душі».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va