«Церква – це велике море мирян і тих, хто їм має служити», – єпископ Йосиф (Мілян)

Ми сьогодні зібралися в Патріаршому соборі на молитву чергового З’їзду мирян. Зазвичай Церква – це велике море мирян і тих, хто їм має служити – священнослужителів. Зазвичай, у неділі та свята в церкві слухають проповідь священиків. Натомість сьогодні ми зібралися для того, щоби слухати вас, щоби слухати велику Церкву, якій ми – священики покликані служити.

Про це 3 листопада 2018 року говорив владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, під час Архиєрейської Літургії з нагоди ІІІ Всеукраїнського з’їзду мирян, який 3-4 листопада проходить у Києві.

Проповідуючи Євангеліє, владика звернув увагу на уривок, у якому Христос говорить: «Вважайте, отже, як слухаєте». Розважаючи над цим, проповідник зауважив, що дуже часто люди чують лише те, що хочуть чути, і бачать те, що хочуть бачити. «Насправді нам важливо слухати і сприймати посил, який лунає з уст в наші вуха. Важливо слухати Бога, який промовляє і трактується устами Церкви. Важливо також відповісти на це Боже Слово у сучасному світлі», – наголосив єпископ.

Владика Йосиф зауважив, що людям часто здається, що у християнстві є речі дуже вагомі, більш пріоритетні і є певні речі, які за формою, змістом та глибиною є дуже дрібні. Якщо говорити про слухання, то нам здається, що це не так важливо. Адже, за словами проповідника, ми радше боїмося важкого та смертного гріха. «Пробуємо зберігати Божі Заповіді, пробуємо справді бути людьми. Однак сьогоднішнє Євангеліє звертає нашу увагу на так званий дріб’язок – «слухати». Як багато родинних проблем коїться лише через те, що ми не вміємо слухати одне одного! Як багато кривди робиться людським стосункам через те, що не вислухавши співрозмовника, робимо швидкі висновки! Як багато хаосу твориться, коли кожен говорить своє!»

Владика зауважив, що ми часто забуваємо про правило «піднятої руки», адже часто говоримо одночасно і одне одного не чуємо. «Ми часто хочемо, щоб нас слухали та шукаємо співрозмовника, який би нас по-справжньому слухав. Але в цьому прагненні мусимо ставити собі довічні запитання: а ми вміємо слухати? Слухати природу, слухати голосу своїх дітей, старих батьків. Слухати те, що робиться в державі – світлого і доброго, позитивного. Не слухати лише те, що нам хтось накидає в умовах гібридної війни, щоб нас зневірити у своєму уряді та президенті, у поривах творення незалежної та вільної держави», – наголосив архиєрей.

Опісля проповідник зазначив: «Дуже важливо церковному кліру та ієрархічним структурам почути правдивий голос народу. Бо від почутого і наперед мовленого слова має наступити якась певна адекватна зміна в нашому служінні та спільному діалозі, діалозі ієрархії, священиків та мирян, у спільному діалозі нас із Всевишнім Богом».

Завершуючи єпископ наголосив: «Важливо сказати те, чим наповнене серце, але також дуже важливе і те, щоб почути. Якщо говорити про відношення Бога до тих, хто слухає, то сьогоднішні рядки Євангелії були достатньо колоритними і яскравими: «Мати моя і брати мої – це ті, що слухають Слово Боже й виконують його». А це значить те, що всі ми, які хоча б пробуємо слухати голосу Всевишнього, поставлені нарівні з Марією та апостолами».

Пізніше єпископ привітав усіх священиків, які разом з мирянами чисельно цього дня прибули до Патріаршого собору: «Нехай від слухання і від доброї мови Господь додасть кожному на дорозі нашої святості», – побажав владика Йосиф.

Прес-служба Київської архиєпархії