Церква потребує вашої відваги, молитви, співчуття, – Папа до нових кардиналів

Про очікування Божого люду від кардиналів говорив у проповіді Папа Франциск під час прилюдної Консисторії з нагоди введення у сан нових кардиналів, що відбулася у базиліці Святого Петра у Ватикані в суботу, 22 лютого 2014 р., коли Церква латинського обряду відзначає празник Катедри святого Петра.

«Ісус ішов перед ними», – цими словами з Євангелії від Марка, де розповідається про подорож Спасителя до Єрусалиму, Святіший Отець розпочав свої роздуми, зазначаючи, що також й «у цю мить Ісус іде перед нами», що є запорукою «нашої довіри і радості».

Наступник святого Петра пригадав, що коли після свого обрання він вперше молився Святу Месу з Колегією Кардиналів у Сикстинській каплиці, то слова «прямувати вперед», «будувати» та «визнавати» бути першими словами, які Господнє слово запропонувало, немов програму подальших дій, а під час цієї Консисторії знову чуємо про «прямування вперед». «У Євангеліях, – зазначив він, – це нас вражає: Ісус багато ходить, і по дорозі навчає Своїх. Це дуже важливо: Ісус не прийшов, щоб навчати якоїсь філософії, ідеології, але “шляху”, дороги, яку слід пройти разом з Ним, а дорогу вивчаємо, коли йдемо нею».

Але, як зауважив Папа, іти цією дорогою не є легко, а також незручно, тому що «дорога, яку обрав Ісус – це хресна дорога». Під час подорожі, яку описав святий євангелист Марко, Христос розповідає апостолам про те, що трапиться у Єрусалимі, передвіщає про Свої страсті, смерть і воскресіння. А вони вражені і сповнені страхом. Вражені, здивовані, тому що «для них іти до Єрусалиму означало брати участь у тріумфі Месії, в Його перемозі». Про це свідчить прохання Якова та Івана бути у Нього по правиці та лівиці, коли прийде Царство. А сповнені страхом через те, що також і вони могли зазнати того, про що говорив Ісус.

«На відміну від тодішніх учнів, – вів далі Святіший Отець, – ми знаємо, що Ісус переміг, і не повинні боятися хреста, навпаки, у хресті – наша надія. Однак, ми також завжди залишаємося людьми, грішниками, та наражаємося на спокусу мислити по-людськи, а не по-Божому». А наслідком світського сприйняття є те, про що розповідає далі євангелист Марко, тобто, образа десяти апостолів на Якові та Івана, бо коли «переважає світська ментальність, то входять взаємопоборювання, заздрощі, поділи… Отож, це слово, яке Господь звертає до нас, – сказав Папа, – дуже корисне. Воно нас внутрішньо очищує, просвітлює наші сумління, допомагає нам повністю гармонізуватися з Ісусом, чинити це разом, в ці хвилини, коли Колегія Кардиналів зростає через входження нових членів».

«Тоді Ісус прикликав їх до себе», – пише далі святий Марко. Під час цієї подорожі, як зауважив Наступник святого Петра, Ісус зрозумів, що існує необхідність поговорити з апостолами, а тому зупиняється і прикликає їх до Себе. У цьому контексті Єпископ Риму закликав співбратів-кардиналів прислухатися до заклику Ісуса, з радістю приймати Його слово, щоб між собою ставати дедалі більше «одним серцем і однією душею».

«І в той час, – сказав Святіший Отець, – коли ми так, скликані, “прикликані до Себе” нашим єдиним Учителем, кажу вам про те, чого потребує Церква: вона потребує вас, вашої співпраці, але перед тим – вашого сопричастя зі мною та одні з одними. Церква потребує вашої сміливості у звіщенні Євангелія при кожній слушній і невчасній нагоді, і щоб давати свідчення істині. Церква потребує вашої молитви за правильні шлях Христового стада, молитви – не забуваймо про це – яка разом зі звіщенням Божого слова є першочерговим завданням єпископа. Церква потребує вашого співчуття, насамперед, у ці хвилини болю і страждання в багатьох країнах світу», – вів далі Папа, закликавши всіх висловити свою духовну близькість усім християнам, які зазнають дискримінації та переслідувань, додаючи: «Ми повинні боротися з будь-якими проявами дискримінації. Церква потребує нашої молитви за переслідуваних, за те, щоб вони були сильними у вірі та зуміли добром відповідати на зло. І ця наша молитва огортає кожного чоловіка та жінку, які зазнають несправедливості з причини своїх релігійних переконань».

На завершення Святіший Отець підкреслив, що Церква потребує також того, щоб «ми були людьми миру і миротворцями у своїх ділах, прагненнях і молитвах». «Тому, – додав він, – молімося за мир і примирення народів, які в цей час переживають випробування насильством, виключенням та війною».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va