Чи були жахливими життєві умови юдейських вигнанців у Вавилонії

«На ріках вавилонських сиділи ми і плакали, згадуючи Сіон» (Пс. 137,1)

За звичай ми звикли, що Вавилонське вигнання, яке стало результатом захоплення царем вавилонським Навуходоносором Єрусалиму у шостому столітті до Христа, зображаться у жахливих фарбах. Але деякі клинописні тексти на глиняних табличках, знайдених археологами, дають можливість подивитись на Вавилонське вигнання юдеїв із іншої перспективи.

Вавилонський полон розпочався 597р. до Хр. депортацією юдейського царя Йоакими, його сім’ї, кваліфікованих майстрів, воїнів та 10 тис. інших мешканців Юдеї до Вавилонії (2 Цар. 24,12-16). Після цього відбулося ще дві депортації. Друга у 586р. до Хр. коли вавилоняни знищили Єрусалим і Храм Соломона в ньому. Та третя у 582р. до Хр. після вбивства намісника Ґедалії.

Проте, не дивлячись на депортацію, життя юдеїв у Вавилонії не було поганим, твердить Лаура Пірс із Університету Берклі.

Як свідчать глиняні таблички виявлені у палаці Навуходоносора у Вавилоні, Йоаким і царі інших народів, депортовані у Вавилон, отримували місячний раціон олії та зерна із царської скарбниці.

Інші юдеї у Вавилонії доволі скоро стали економічно процвітаючою общиною, про що свідчать різноманітні контракти єврейської сім’ї Марашу, знайдені в Ніппурі.

Проте, більшість доказів економічного процвітання юдеїв у Вавилонському вигнанні знайдені у посалені Ягуду (аккадською – Юдеї). Йдеться про майже 160 глиняних табличок із клинописними текстами – різноманітних документів, пов’язаних з економічним життя юдейських вигнанців, які показують доволі високий економічний та соціальний добробут в середовищі юдейських вигнанців.

Рядки псальма: «На ріках вавилонських сиділи ми і плакали, згадуючи Сіон» (Пс. 137,1), відображають не так важкий економічний стан общини, як тугу юдеїв за Батьківщиною, тугу за Храмом – Домом Всевишнього, де відбувалася їхня зустріч з Богом.