Чи гріх не кинути гроші на тацу в церкві?
Що говорить Католицька Церква про пожертви на храм? Чи зобов’язаний католик підтримувати Церкву фінансово?
Жертвування – це важлива частина віри. Канонічне право чітко прописує наш обов’язок допомагати у потребах Церкви. Це частина нашої колективної відповідальності за добробут Церкви, щоб вона мала усе необхідне для богослужінь, для справ апостольства та милосердя, а також для належної підтримки служителів.
Але що робити у випадку, коли ти не маєш можливості підтримувати фінансово?
Церква навчає співчуття та розуміння. Вірні мають обов’язок підтримувати матеріальні потреби храму, кожен відповідно до своїх можливостей.
Цінуються усі форми допомоги. Брати участь у житті та потребах Церкви усіма своїми здібностями та можливостями – ось що насправді має значення.
Можна жертвувати свій час, здібності та матеріальні цінності: усе це взаємно доповнює одне одного та створює у храмах чудову атмосферу, де усі працюють разом.
Давати пожертви на Церкву – означає брати участь в Тілі Христа.
Не кинути пожертву на тацу – це не так про гріх, як швидше про те, щоб в певний спосіб упустити нагоду допомогти Церкві та її спільноті.
Важливо також розуміти, що наша пожертва є свого роду відповіддю на те, що ми духовно отримуємо під час Літургії. Якщо людина розуміє, що вона отримує, тоді і по-іншому даватиме.
І важливо пам’ятати, що немає малих пожертв у підтримці Церкви. Не забуваймо, що кожна гривня рахується.
І пам’ятаймо, що пожертва може бути не лише грошовою. Ти можеш пожертвувати свій час, свої здібності та майно – усе задля підтримки місії Церкви.
За матеріалами The Catholic Talk Show
About The Author
