Чи Іван Павло II стане Вчителем Церкви?
«Є така можливість, що за якийсь час Іван Павло II буде формально визнаний Церквою, як один з великих вчителів і отримає титул Вчителя Церкви», – вважає Джордж Вайгель, вказуючи п’ять приводів, для яких Папа міг би носити цей почесний титул. Папський біограф є гостем краківських Днів Івана Павла II.
«Вчитель Церкви – це вчитель правди, яка мала значення впродовж довшого часу, а також впливала на життя цілої Церкви і має міцний вклад в розуміння навчання Церкви», – пояснював Джордж Вайгель і вказав на п’ять причин, через які Іван Павло II міг би носити таке звання.
«Іван Павло II доставив для Церкви і світу автентичних ключів, які дозволяють зрозуміти значення II Ватиканського Собору», – говорить папський біограф і тлумачить, що більш ранні собори самі творили ключі до розуміння засідань єпископів з Папою Римським – давали догматичні визначення, засуджували єресь або видавали катехизми, що пояснювали правди віри.
ІІ Ватиканський Собор видав 16 документів, але не дав знарядь їх зрозуміти. «Кароль Войтила як єпископ брав участь в соборі, а пізніше прищеплював його постулати у своїй дієцезії. Будучи вже Папою Римським обговорював «всі великі теми» Vaticanum II і надавав їм інтерпретації, тобто дав нам ключі до розуміння собору» – констатував Вайгель. Йоан Павло II робив це через свої енцикліки, апостольські адхортації чи скликання надзвичайної сесії Синоду Єпископів у 1985 р. з нагоди 20-ї річниці закінчення ІІ Ватиканського Собору. «Завдяки тому ми знаємо на чому полягали наміри ІІ Ватиканського Собору – це мала бути підготовка Церкви до третього тисячоліття і її місії», – підсумував автор «Свідка надії».
Другим приводом, для якого Іван Павло II міг би стати Вчителем Церкви є особлива зосередженість папського навчання на проблемі, з якою Церква змагалася впродовж 200 років, – як можна продемонструвати католицьку правду в категоріях, які може зрозуміти сучасний розум? «Незвичайне вміння Івана Павла II полягало в поєднанні традиційних філософських підстав у дусі Аристотеля і св. Фоми Аквінського з дуже хоробрим креативним і сучасним феноменологічним підходом мислення щодо проблеми людського роду. Це все опиралося на переконанні, що людський рід може дізнатися правду», – аргументував Вайгель.
XX століття репрезентує кризу самої ідеї розвитку людства. Тому Кароль Войтила постулював, щоб Собор прореагував на антропологічну кризу через створення бачення людини ґрунтованої на втіленні Божого Сина. Перша енцикліка Івана Павла II «Redemptor hominis» з 1979 р. була присвячена християнській антропології, тобто християнському погляду на людську особу.
Вона також створила зразок для цілого понтифікату. Була розвинена докладно у виступах між 1979 і 1984 р., тепер званих «теологією тіла». «Це була дуже креативна реакція Церкви на все, що пов’язувалося з сексуальною революцією», – говорив Вайгель про третю причину можливості того, щоб постулювати титул Вчителя Церкви для Івана Павла II.
Четвертий привід пов’язаний є з суспільною доктриною Івана Павла II. Нововиниклі XX-сторічні демократичні і господарські установи рідко опиралися на відповідні культурні підстави. Іван Павло II роль морально-культурної бази підкреслив в енцикліці «Centesimus annus».
На думку Вайгеля після ІІ Ватиканського Собору вчинявся перехід від Тридентської Церкви, – що тривав від Собору, – до Церкви Нової Євангелізації. Іван Павло II говорив про Церкву місії, де Євангеліє знаходиться в центрі дій Церкви, а обов’язком кожного католика це буття приятелем Христа і активне передання віри іншим. «Це все було узяте у латинській сентенції “Duc in altum” – залишімо мілку воду інституції і випливімо на глибоку воду постмодерного світу, в якому знову потрібно представляти Євангеліє», – закінчив папський біограф.
У зустрічі брав участь також єпископ Гжегож Рись, який запропонував шостий привід – папське навчання на тему любові, подружжя, сім’ї, еротичного життя. «Це є незвичайне навчання, яке не виходить від положень, ситому наказів і заборон, але від цінності і слів Біблії “чоловіком і жінкою створив їх”», – говорив краківський єпископ-помічник.
Серед голосів із залу залунали наступні аргументи промовляючи за титулом Вчителя Церкви для Івана Павла II. Однаково як священики, так і світські звертали увагу на підкреслення в папському навчанні ролі жінки, релігійної свободи. Звернено також увагу на біоетику і екуменічну думку, а також на жести Святішого Отця і його виняткове відношення до молодих людей.
Зустріч з Джорджем Вайгелем «John Paul II – А Doctor of the Church»? з участю єпископа Ґжеґожа Рися відбулася 6 листопада 2013 р. в Камерному Залі ім. Професора Марка Стаховського Музичної Академії в Кракові. Це була одна із подій, що тривають в Кракові Днів Івана Павла II.
Недавно на шпальтах польського видання «Nasz Dziennik» о. Славомир Одер, постулатор канонізаційного процесу Папи Римського ствердив, що «є шанс, і то дуже реальний, що в майбутньому Іван Павло II буде проголошений Вчителем Церкви». На думку о. Одера навчання Івана Павла II має епохальний характер, а його понтифікат, свідчення і навчання змінили життя Церкви і поколінь християн.
Звання Вчитель Церкви надається святим, що відзначаються у своїх листах правовірністю і видатними богословськими знаннями. 7 жовтня 2012 р. Бенедикт XVI проголосив Вчителями Церкви святого Івана Авільського і святу Хільдегарду Бінгенську. З того дня цей особливий титул носить 35 чоловіків і жінок.
За матеріалами: deon.pl
Переклад: с.Міріам Бєда
Джерело: www.catholic-media.org
About The Author
