Чи можливо, переживши велику кривду, простити своїх ворогів? Пояснює владика Венедикт Алексійчук

Таке переконання висловив владика Венедикт Алексійчук, єпископ єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у м. Чикаго, в інтерв’ю про Чиказьку єпархію, війну в Україні, молитву й життя у Бозі, про місійність і синодальність.

«Ми, християни, коли кажемо про прощення, — зазначив архиєрей, — часто сприймаємо це так, що щось треба забути чи толерувати, прийняти. Я б не казав, що це так. Для мене це швидше в контексті нашого прислів’я, що Бог високо і бачить далеко, чи молитви Христа в Оливному городі: „Отче, нехай буде воля Твоя“. Йдеться про те, щоби великий біль, велику кривду, яка понад людську силу, віддавати Богові. Зуміти у своєму серці сказати: „Господи, віддаю Тобі себе і цей свій біль. Знайди для мене зцілення, навчи, що мені зробити і як повестися“».

Владика зазначив, що ми, люди, хочемо знайти рішення та зцілення на рівні інтелекту, пережиттів, але те, що переживають зараз люди в Україні, ця зранена чутливість, підкреслив він, не лікується на людському рівні.

«Цілителем є Господь. Коли Бог на першому місці — все стає на свої місця. Христос казав: „Шукайте найперше Царства Небесного — все інше вам додасться“. Тому наше життя в Господі, наближення до Господа дає нам сили преобразитися», — наголосив владика Венедикт.