Чи справді під час Розп’яття Ісуса наступила темрява і відбувся землетрус?

Відповідно до Євангелія від Марка, Матея і Луки, велика темрява охопила землю від полудня аж до третьої години, а земля затряслась, розламуючи каміння, коли Христа розіп’яли.

“Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години. І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались” – Мт. 27:45,51

Сьогодні певні автори та історики відкидають цей запис подій як просто образне уявлення. Однак чи є світські докази того, що під час Розп’яття наступила темрява і відбувся землетрус?

Таллос в 52 р. по Хр.

Таллос був одним із найперших світських авторів, котрий згадує про Ісуса; крім того, він настільки древній автор, що повна збірка його творів не збереглась до сьогодні. Пишучи не пізніше, ніж через 20 років після Розп’яття Ісуса, його цитує Секст Юлій Африкан близько 221 р., намагаючись надати пояснення темряві, що відбулась під час Розп’яття.

«По всьому світу наступила найстрашніша темрява; а каміння розкидав землетрус, і багато місць в Юдеї та інших районах були перекинуті. Цю темряву Таллос, в третій книзі його «Історії», називає затемненням сонця, що мені здається безпідставним» (Секст Юлій Африкан, Хронографія, 18:1).

Таллос мав намір пояснити темряву під час Розп’яття як просто затемнення. Добре пояснення, за винятком того, що сонячне затемнення може тривати не більше семи хвилин, а не три години, як записано в Євангелії. Ще одним доказом того, що темрява була не просто природнім явищем, є те, що сонячне затемнення може відбуватись лише за Місяця молодика, а Христа розіп’яли під час Паски, що святується під час повного Місяця.

Флегон у 137 р. по Хр.

Ще один небіблійний доказ надає Флегон, котрий написав обширну хронологію близько 137 р. У своєму творі він підтверджує темряву в рік Розп’яття Христа, а також землетрус, що відбувся.

«В четвертий рік 202-ої Олімпіади (33 р. по Хр.) відбулось «найбільше затемнення Сонця» так, що «ніч наступила о шостій годині дня (полудень), а на небі з’явились зорі. У Вифінії відбувся великий землетрус, і багато речей поперекидало в Нікеї».

Геологічні докази

У дослідженні, яке проводили світські геологи на південно-західному узбережжі Мертвого Моря, було знайдено чіткий змішаний осадовий шар, пов’язаний із Кумранським землетрусом 31 р. до Хр.

Близько 30 см над шаром є рівна полоса іншого змішаного осадового шару. Використовуючи норми осадження, дослідження визначило тонкий шар, котрий був насипаний близько через 65 років після першого, в 33 р. по Хр.

Також було визначено, що цей тонкий шар був спричинений виразним сейсмічним поштовхом між 26 і 36 рр. по Хр., в результаті якого каміння з’єдналось і утворило тонкий змішаний шар. Відповідно до геологічних доказів, землетрус, що відбувся під час Розп’яття, був реальною історичною подією.

Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами ucatholic.com