Чи св. Юрій насправді переміг змія?

Св. Юрій, ймовірно, є одним із найвідоміших і найулюбленіших святих християнства, увічнений у відомій легенді про Св. Юрія та змія (дракона) — казці, що має цілком середньовічний характер, у якій хоробрий і відважний лицар вривається та рятує прекрасну принцесу від того, щоб її пожер дракон.

В Англії, країні, яка давно вшановує Юрія, і одній з кількох націй, які претендують на його покровительство, ім’я святого прикрашає вивіски церков і пабів майже однаковою мірою. Його свято відзначається фестивалями, багато з яких включають відтворення сміливих подвигів святого проти лютого дракона.

На превеликий жаль для цих гуляк, справжній святий Юрій не був лицарем, і, як відомо історії, він не врятував жодної принцеси від вогняної смерті. Юрій був римським солдатом, засудженим на тортури та мученицьку смерть під час переслідувань Діоклетіана на початку четвертого століття.

Традиція стверджує, що він витримав кілька раундів тортур і врешті-решт був обезголовлений замість того, щоб зректися своєї християнської віри. Його відразу почали вшанувати в усьому християнському світі як мученика, але більше ми про нього майже нічого не знаємо. Папа Геласій I, який канонізував його майже через два століття в 494 році, заявив з цього приводу, що Юрій був серед тих святих, «чиї імена справедливо вшановують люди, але чиї дії відомі лише Богу».

Відомі історії про те, як Юрій переміг змія (дракона), виникли лише через 500 років після його смерті, і ніхто не впевнений, як римський воїн із майже повної анонімності перетворився на відважного героя, який прославився на весь світ своєю мужністю. Ймовірно, це почалося як байка для демонстрації ворогуючих сил добра і зла, і незабаром історія затьмарила справжню історію святого Юрія.

Ми не можемо сказати, що факти не мають значення, але у випадку святого Юрія, можливо, ми можемо стверджувати, що подробиці його життя, фантастичні чи ні, не змінюють правди, за яку він помер. Г.К. Честертон написав:

«Казки не дають дитині першого уявлення про привида. Те, що казки дають дитині, це її перше чітке уявлення про можливу поразку привида. Дитина близько знає дракона відтоді, як у неї з’являється уява. Що їй дає казка – це святого Юрія, який вбиває дракона».

Легенда про Юрія та Дракона не справжня, але правда, яку вона розкриває, точно існує.

У світі існує зло, справжнє зло, яке прагне пожерти все добре й невинне. В оповіданнях воно дихає вогнем і літає. В історії воно може набувати форми деспотів, як той чоловік, який наказав убити Святого Юрія. Жага крові дракона була реальною, навіть якщо його луска не була, і він не помер, а продовжував мучити наш світ у всіх своїх підступних формах та ітераціях. Але так само, як жорстокість дракона не була казкою, так і хоробрість людини, яка боролася з ним. Ця мужня віра перед лицем зла лунає крізь століття, її наслідують лицарі, воїни, королі та навіть діти, які розмахують своїми дерев’яними мечами в День Святого Юрія.

Св. Юрій точно ніколи не бився з драконом. Але він таки кинув виклик імператору і, не здригнувшись, дивився в очі своїм мучителям і катам, непохитний у своїй вірі. Жодна прекрасна дівчина не чекала його в кінці його життєвих випробувань, але після його смерті, безсумнівно, ніжні руки матері Христа обійняли його та привели до тронного залу свого Сина.