Чого хоче християнська молодь? Підсумки соціологічного дослідження

Готуючись до Форуму молодіжного душпастирства, який організувала команда Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, одним із перших кроків стало соціологічне дослідження, яке допомогло зрозуміти реальне ставлення молоді до Церкви, її очікування, потреби та розуміння молодіжного душпастирювання. А також низка локальних зустрічей із представниками молодіжних комісій у різних митрополіях УГКЦ.

― Основні цілі та завдання Форум душпастирства молоді УГКЦ є дати відповіді на запитання молодих людей, а також запитати Церкву, як вона може супроводжувати молодь у контексті тих викликів і запитів сучасності, які вони мають. Підсумком роботи під час цієї події має стати напрацьована дорожня карта душпастирства молоді на наступні сім років. Завдяки цьому ми зможемо сфокусуватися на основних напрямах діяльності — з молоддю і для молоді. Адже саме молоді люди є сьогоденням нашої Церкви, ― зазначив отець Роман Демуш.

Професійно провести та опрацювати результати соціологічного дослідження допоміг доцент кафедри соціології Українського Католицького Університету Данило Судин.

― До дослідження української молоді, віком 18-35 років, вдалося долучити 595 людей. Опитування пройшло майже 770 осіб, та не всі вони були відповідного віку, тому результати узагальнювали лише для молоді. Більшість респондентів ― із Галичини, тобто Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини. Інші регіони, на жаль, були менше представлені. Це може бути пов’язано зі специфікою нашої вибірки: опитування поширювали перш за все через вірних УГКЦ, тому було менше шансів охопити вірних інших конфесій. Та це анкетування було розвідкове і мало на меті не так охопити думки і уявлення всієї молоді, як збагнути, які є очікування, ставлення до душпастирів та яким є місце і роль самої Церкви в житті молоді, ― пояснив науковець.

Аналізуючи відповіді на питання, які стосувалися молодіжного душпастирства, Данило Судин зазначив:

― З’ясувалося, що уявлення про молодіжних душпастирів групуються за кількома категоріями вздовж таких осей ― орієнтованість нас спільноту чи орієнтованість на віру. Тобто, чи душпастир приділяє увагу парафіян, є частиною живої спільноти, чи переймається лише питаннями релігійними. І друга вісь ― слухати чи говорити. Йдеться про те, чи це ― душпастир, який готовий діалогувати, чути потреби молоді. Чи, у випадку говорити, ― душпастир є взірцем певної поведінки молоді. Завдяки дослідженню також вдалося з’ясувати, що є декілька груп молоді, які по-різному розуміють роль душпастиря. Тож цей аналіз дасть можливість краще взаємодіяти з цими молодими людьми.

В анкетуванні були також питання, які стосувалися характеристик тих чи інших рис душпастирів. І виокремлення декількох груп, які мають різні сприйняття, допоможе побачити, чого молодь очікує.

― Що стосується питання віри, то теж сформувалася досить цікава картина. Ми пропонували 15 різних тверджень про віру. Частина з них була християнська, а частина ― ні. У випадку християнських визначень віри, то молодь чітко вирізняла їх і це показало високий рівень віри. А от стосовно нехристиянських тверджень, то деякі респонденти одразу виокремили, як нехристиянські, а в деяких випадках ― сумнівалися. Прикладом цього є язичницькі вірування в заступництво померлих предків. Частина опитаних сприйняла це як християнське вірування, ― пояснив пан Данило.

Як одну з найцікавіших складових дослідження науковець виокремив те, як молодь розуміє Церкву і як уявляє свою залученість до неї.

― З’ясувалося, що поставлені питання в свідомості опитаних зливаються у велику групу проблем.та чітко можна виокремити їхнє сприйняття Церкви ― як дому Божого; місце духовного відновлення; спільноту людей. Перші два поняття показують індивідуальне сприйняття Церкви. Цікавим є також очікування. Є декілька вимірів, якими можна їх окреслити. Та найкраще про це сказав один із опитаних ― навчати, молитися, спілкуватися, підтримувати. Тобто йдеться про отримання духовної підтримки, посилення віри через євангелізацію. А також про потребу в спілкуванні з душпастирями поза межами Церкви, формування спільноти, пов’язаної з Церквою. Навчання ― як можливість краще розуміти традиції Церкви і догмати віри. Також йшлося про те, що Церква має бути сучасною і відповідаючи на питання молоді, має подбати, щоб ці відповіді можна було застосувати в реальному, ― підкреслив Данило Судин.

Також науковець наголосив:

― Ця перша розвідка показала, що є питання, які потребують глибшого дослідження та розуміння. Тож є про що думати і над чим працювати!

Підбиваючи підсумки дослідження, отець Роман Демуш підкреслив:

― Це дослідження цікаве тим, що молодь думає по-іншому. Тому так важливо читати це його результати без критики та осудження. Це, зрештою, те, чого потребує молодь ― бути почутою і не осудженою. Та важливо почути цю новизну і усвідомити, що молодь готова бути активною в Церкві.

Презентація підсумків дослідження

Соціологічне-дослідження_compressed-1