Чому ми молимося до Богородиці, святих та ангелів?

Дорогі в Христі брати і сестри!

У попередніх наших роздумах ми намагалися збагнути, як треба молитися, які є ступені та способи молитви. Але починали ми нашу дорогу із запитання: до кого я молюся, звертаюся у своїй молитві? Очевидно, що на перше місце ми поставили нашого живого, вічного, люблячого Бога, Творця і Спасителя. Бо не можна розпочати молитву, не усвідомивши, до кого ми говоримо, звертаємося. Ми також згадували, що молитва потребує певного підготування, щоби сконцентрувати свою увагу на тій Особі – на Богові, з яким розпочинаємо діалог.

Але, окрім Божественних осіб Пресвятої Тройці – Отця, і Сина, і Святого Духа, ми скеровуємо нашу розмову в молитві також до інших осіб, які, хоч і належать до Божого творіння, але виконують дуже важливу роль у нашому особистому християнському житті та житті Христової Церкви.

Молитва до Богородиці

Наступною, до кого ми повинні звертатися в молитві після Господа Бога, є Пречиста Діва Марія. У традиції Церкви Богородиця посідає особливе місце. Вона є певною іконою Церкви, дзеркалом, у якому ми можемо впізнати, розгледіти себе, зрозуміти, як слід жити і що означає бути частиною Церкви як Христового Тіла.

Пречиста Діва Марія виконує дуже важливу роль у житті Церкви. Вона є посередницею благодатей, є тією, що неустанно своїм покровом і молитвою покриває нас і заступається своєю материнською молитвою за нас перед своїм Сином. Тому після Христа, після Святого Духа і Бога Отця ми в молитві повинні плекати зв’язок із нашою Небесною Матір’ю – Пречистою Дівою Марією. Хто справді відчуває себе сином чи донькою Церкви – почувається дитиною Марії, бо їй поручив на хресті усіх нас наш Божественний Спаситель, кажучи: «Жінко, ось син твій», а до свого улюбленого учня сказав: «Сину, це Матір твоя»! (Ів. 19, 26).

Молитва до святих і ангелів

У нашій молитві ми звертаємося також до святих і ангелів, тому що у свідомості Христової Церкви вони є нашими заступниками і молільниками на небесах. Вони є частиною небесної, прославленої Церкви. Ми віримо в сопричастя святих, коли одне одному можемо допомагати так само, як тут, на землі, ми молимося одне за одного. І це є необхідною частиною нашого молитовного життя!

Пригадуєте, ми підкреслювали, що перш ніж молитися за себе, за свої потреби, мусимо помолитися за свого ближнього, за його потреби. Маємо перейнятися його болями, стражданнями, молитвами і молитовними звертаннями до Господа Бога. Коли ми молимося до святих, то чинимо в подібний спосіб. Ми просимо, щоб вони, які вже сьогодні споглядають Боже обличчя, які вже досягнули мети християнського життя і втішаються вічним щастям в небі, там, перед Божим престолом на небесах, молилися за нас.

У книзі Одкровення ми маємо цікавий образ небесної молитви святих. Цей образ Апокаліпсис змальовує так: в певний момент цієї вічної небесної Літургії перед небесним престолом нашого Небесного Отця відкриваються чаші з кадилом, з яких виходить кадильний  дим. І каже апостол і євангелист, який споглядає цю дійсність, що це молитви святих, які підіймаються перед Божим престолом, як благовонний запах духовний.

Ми часом відчуваємо, що нашими посередниками, заступниками, вчителями і навіть рятівниками в певних життєвих ситуаціях на землі є святі в небі, тому ми їх вшановуємо, просимо їхнього заступництва. Кожна людина має свого патрона, того святого, ім’я якого носить і який заступається за неї на небесах. Кожен має свого ангела-хоронителя, якого також мусить у молитві призивати, адже він молиться за нас перед Господом і оберігає від зла в нашому земному житті.

Тому в тій молитві до святих навчімося звертатися із синівською довірою до Богородиці, а відтак не забувати про свого ангела-хоронителя, про ангелів і святих у небі, які є частиною спільноти Церкви. Церква є спільнотою і ангелів, і людей, які в молитві, як на небі, так і на землі, об’єднані в сопричасті Духа Святого силою молитви. Тому й кажемо: «Святі ангели та архангели, моліть Бога за нас!» Амінь.

† Святослав