Чому ми молимося під час глобальної пандемії?
Ватиканська газета «L’Osservatore Romano» опублікувала спільну статтю ієрархів двох християнських конфесій – кардинала Блейза Купіча, Архиєпископа Чикаґо, та владикиНатанаїла Сімеонідіса, греко-православного Митрополита Чикаґо, – в якій вони діляться своїми роздумами про значення молитви в контексті пандемії коронавірусу.
Відправною точкою їхніх роздумів стала фотографія, яка нещодавно з’явилася в ЗМІ. На ній зображені два чоловіки: два фельдшери, один з яких єврей, а інший – мусульманин, які моляться разом в одній з ізраїльських лікарень.
«Нелегко розгледіти на фотографії виснажливе напруження і нестерпний смуток, який, напевно, пережили ці двоє медпрацівників. Але вони там разом, об’єднані в спільній місії й зосереджені в тиші, перед тим, як добровільно розпочати ще один виснажливий робочий день», – пишуть автори. Вони зазначають, що у важки часи люди часто вдаються до молитви. За даними одного з економістів Копенгагенського університету, в цей період зросла кількість людей, які звертаються до релігії, аби впоратися з важкою ситуацією, а минулого місяця кількість пошуків молитов в Інтернеті досягнула найвищого рівня за останні п’ять років.
Як зауважується в статті, багато людей моляться не тільки у важкі часи. Кардинал Купіч та митрополит Сімеонідіс закликають християн плекати щоденну молитву, зазначаючи, одночасно, що часто саме під час негараздів молитва стає найціннішою для тих, хто її практикує. «Коли нам здається, що стіни нас придушують, змушуючи нас рахуватися з нашою смертністю, молитва може звільнити нас, створивши простір, що дозволяє нам знайти спокій щодо того, як нам прожити час, відведений на цій землі», – пишуть вони.
Для того, аби зрозуміти молитву, як зазначають ієрархи, потрібно сприймати її як призму, в якій відбувається щось унікальне, залежно від того, як на неї дивитися. «Молитва, – підкреслюють вони, – допомагає нам краще пізнати себе самих і працювати над багатьма вадами. Але молитва також допомагає нам віддалитися від себе, аби зосередитись на потребах інших. Вона допомагає нам ставати смиреннішими через усвідомлення того, що ми маємо набагато менший контроль над подіями в житті, ніж ми собі уявляємо». В статті наголошується, що молитва допомагає також діяти і ставати людьми, якими ми покликані бути. Автори цитують слова святої Матері Терези з Калькутти яка зазначала: «Молитва в дії – це любов, а любов у дії – це служіння».
«Як релігійним лідерам різних конфесій, – пишуть очільники католицької та греко-православної громад Чикаґо, – молитва допомагає нам знаходити відповіді на важкі для нас питання. Звичайно, іноді відповіді, яких ми шукаємо, не є відразу зрозумілими. Коли таке трапляється, ми далі молимося. І завдяки нашим молитвам розуміємо, що рідко існує пряма лінія між питаннями, з якими стикаємося, та відповідями, яких бажаємо. Що є важливим – це перебувати на молитві».
Автори статті закликають вірних вдаватися до молитви, черпаючи з неї знання про те, як жити та допомагати тим, що страждають.
«Мусульманський та єврейський фельдшери, які на фотографії зображені на молитві, – пишуть на завершення кардинал Купіч та митрополит Сімеонідіс, – ніколи не уявляли собі, що будуть здійснювати своє служіння під час глобальної пандемії. І все ж таки вони знаходять мужність вставати щоранку й далі надають допомогу потребуючим. Вони ризикують захворіти і навіть померти. Але віднаходять благодать молитви й силу виконувати свою роботу. Вони знають, що люди залежать від них. Ми продовжуємо молитися за цих двох фельдшерів та всіх рятувальників, за медичних працівників, за чиновників, за хворих та їхніх сімей, за померлих.
About The Author
