Чому священики мають бути в соцмережах

Є думка, що якщо священик не користується соціальними мережами, то недостатньо добре знає своїх парафіян. Якщо у Вас ще немає сторінки в соціальних мережах, дозвольте відповісти на деякі Ваші аргументи проти них.

«Люди витрачають занадто багато часу на свої комп’ютери і мобільні телефони».

Безперечно це так, але Ісус сказав нам нести Євангеліє туди, де є люди, чи не так? А в соціальних мережах їх якраз безліч.

«Мені не подобаються соцмережі».

Це не має значення.

Якби Ви ненавиділи футбол, але жили в місті, в якому багато хто був одержимий футболом, що б Ви зробили з ними? Сиділи вдома в п’ятницю ввечері? Або пішли на гру, тому що там веселіше і більше народу?

«Я не зможу впливати на людей через соцмережі».

Неправда. Люди часто приходять до Ісуса через соціальні мережі.

До того ж, багато людей таким чином знаходять для себе Церкву.

Відмова від використання соціальних мереж сьогодні — це як жити в 1960-х роках і відмовлятися від використання телефону. Ви можете це зробити, але у Вас буде відсутній основний інструмент міжособистісного спілкування.

«Краще розмовляти з людиною вживу».

Звичайно, це так. Ось чому недільні служіння, табори, пікніки і майже все інше, що ми робимо, як Церква, наповнене прекрасними особистими бесідами. Але як щодо часу, проведеного між церковними подіями, які більшість людей називають своїм реальним життям?

Коли душпастир відмовляється бути в соціальних мережах, він ніби промовляє великої частини громади: «Мені все одно, як ви спілкуєтеся. Якщо ви хочете поговорити зі мною, ви зробите це по-моєму ».

«Моя церква не може собі цього дозволити».

Це безкоштовно!

Найшвидші і глобальні засоби, які коли-небудь розроблялися для досягнення найбільшого числа людей в історії, знаходяться у нас під рукою і буквально в наших кишенях! І не потребують додаткових затрат!