Десять порад військовослужбовцю
1. У моторошні часи, коли безлад і страх довкола вас затьмарюють спокій і мир у вашому серці та у вашій свідомості, пам’ятайте, що тільки світло надії може розсіяти темряву.
2. Не дозволяйте сум’яттю й тривозі посіяти морок розпачу у своєму серці. З вами Бог, коли ви з Богом. Тому не переставайте вірити в остаточну звитягу добра!
3. Молитва – це спілкування з люблячим Богом: не переставайте спілкуватися з Ним, не припиняйте розповідати Йому про ваш страх, гнів, ваші сподівання.
4. Біль минає, краса залишається. Хоч би які негаразди нам довелося переживати, варто завжди, за будь-яких обставин залишатися людиною. Бути справжньою людиною – це красиво!
5. “Любов проганяє страх…” (1 Йн 4, 18). Коли страх починає долати наші переконання й дивним відчуттям пронизувати ціле тіло й усю душу, думайте про всіх, кого ви любите, і про тих, хто любить вас.
6. Пам’ятайте: найважливіше та найкраще в нашому житті – завжди попереду!
7. Пам’ятайте про слабших духом, про тих, хто потребує вашої підтримки. Будьте щедрі один до одного на братню любов. Ми несемо відповідальність один за одного.
8. Ніколи не втрачайте почуття гумору! Хоч би якою страшною виглядала загроза, ваше жартівливе ставлення до неї змусить її знітитися.
9. Пам’ятайте про вірність: військовій присязі, рідним та коханим, батькам і дітям, Богові та Вітчизні.
10. Не забувайте: хоч би що діялося навколо вас, про вас завжди пам’ятають ті, для кого саме ви в цьому світі є найкращими та найдорожчими!
Отець-єзуїт Андрій Зелінський (військовий капелан та реколекціоніст, а також душпастир молоді), “Католицький Вісник”
About The Author
