Дитячий місіонер – той, що виховує душу

Хто може достукатись до серця дитини і донести їй Слово Боже так, щоби це було по-особливому? Говорити про Бога й проголошувати Добру Новину – завдання не лише священика. Це також є місією молоді. Школа аніматора – місце, де юнаки й дівчата мають нагоду не лише поглибити свої знання про Бога й християнські цінності, але й навчитися у доступній формі донести це дітям – тим, хто тільки починає крок за кроком пізнавати, що ж таке життя християнина.

ШКОЛА АНІМАТОРІВ СВ. ІВАНА БОСКО

У жовтні цього року Школа аніматора оо. Салезіян вперше об’єдналася зі Школою християнського аніматора Львівської архиєпархії і розпочала свою діяльність під назвою «Школа аніматорів святого Івана Боско». В обох шкіл була однакова мета – залучити молодих осіб до організації дитячого відпочинку у християнському дусі. Саме це було стимулом розпочати цю спільну навчальну програму. Окрім звичайного вишколу аніматорів, салезіянська молодь разом з молоддю інших парафій поставили собі за мету робити також і виїзні курси. Цього року їх проводили у Львівській Духовній семінарії, а також Гошеві та с. Павлів.

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ВИТОКІВ ІСТОРІЇ…

Загалом, аніматорство розпочалося ще в 1992 році завдяки сестрам Салезіянкам, які при салезіянській парафії Покрову Пресвятої Богородиці організовували денні дитячі табори – так звані «Веселі канікули». Згодом Салезіяни почали проводити такі заходи для дітей інших парафій Львова (церква Різдва Пресвятої Богородиці, що на Сихові, храм свв. Володимира і Ольги (вул. Наукова)) та інших міст (Тернопіль, Фастів, Біла Церква, Кам’янець-Подільський…). Щоб праця була ефективною, салезіянські отці залучали до неї також молодь – тих, хто міг би зацікавити дітвору, створити такі умови, аби дітям було весело й комфортно. Аніматори допомагали отцям при парафії, а відтак вчилися самостійно організовувати дитячий відпочинок при церквах.

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Впродовж трьох років Школи аніматорів, на кожному етапі відбувається по 7 зустрічей, де хлопці й дівчата вчаться, як працювати з дітьми. Особливістю є те, що вишкіл аніматорів містить в собі не тільки соціальний та педагогічний аспект, але також і духовну складову: катехизацію й виховання, побудоване на християнських цінностях.

На першому етапі навчання проводять на трьох локальних рівнях: у гімназії Шептицьких, при церкві Покрову й ораторії у Винниках. Власне у гімназії відбуваються зустрічі для аніматорів Львівської архиєпархії, а салезіянська молодь збирається при церкві Покрову й ораторії у Винниках. На другому й третьому етапах вони усі об’єднуються, щоб разом навчаючись, здружитися і співпрацювати при різних парафіях.

Курси містять в собі теоретичну і практичну частину. Усі лекції є поділені на три рівні: загальнолюдський, духовний і апостольський. На першому етапі аніматори роздумують над питанням сенсу життя, над тим, якою є моя роль як аніматора; вивчають правила поведінки, етикету, а також життя св. Івана Боско, його превентивну (запобіжну) систему, яка для них є доброю підказкою і орієнтиром. Другий навчальний блок включає в себе вивчення педагогіки, соціальної психології, роздуми над св. Тайнами й тим, як салезіянські святі втілювали у своєму житті і праці науку отця Івана Боско. На третьому етапі аніматори пробують глибше зрозуміти значення св. Таїн Священства і Подружжя, вивчають основні теми з історії Церкви, літургіку й методику катехизації.

Практична частина містить вивчення руханок (бансів), спонтанних ігор: йдеться про те, як у певних непередбачуваних випадках у праці з дітьми організувати й втримати їхню увагу за допомогою гри надворі чи у приміщенні; гуртки і майстер-класи, розучування пісень і постановка сценок. Також сюди входить вивчення основ медицини, тобто, як при необхідності надавати першу медичну допомогу.

ОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ШКОЛИ

Обов’язками учасників є відвідування усіх занять, присутність на щотижневих катехитичних вишколах – «резумах» (релігійні зустрічі молоді), участь у Божественній Літургії в неділі та свята, св. Причастя і Сповідь (принаймні щомісяця). «Ми ставимо такі вимоги тому, що виховуємо саме аніматорів, а не соціальних працівників. Ці молоді люди не лише бавляться з дітьми й навчають, вони роблять це в релігійному, християнському дусі. Тобто, аніматори – це своєрідні місіонери між дітьми: часто там, де не може достукатися священик, достукується аніматор. Адже вони з дітьми є майже однолітками і тому можуть надихнути, «зарядити» дітвору власним прикладом; це ті особи, які мають нести Христа в дитяче середовище, виховувати їх не через слова проповіді, а прикладом власного життя, у якому втілюють моральні цінності й християнські чесноти», – наголошує о. Олег Ладнюк, СДБ, відповідальний за Школу аніматорів св. Івана Боско.

Окрім цього, для аніматорів є обов’язковою участь в реколекціях, організованих під час Різдвяного й Великоднього посту. Ці невеличкі одноденні духовні роздуми є стимулом, щоб заглянути у себе і вчитися зростати духовно – у цьому їм завжди на допомозі отці та брати салезіяни.

«Аніматор – це не лише той, хто один раз влітку провів «Веселі канікули», але впродовж року бере участь у певних діяльностях. До прикладу, у гімназії Шептицьких під час великих перерв аніматори танцюють з дітьми банси, аби ті могли трішки розслабитись і відпочити, допомагають у їдальні, щоб підтримати там порядок, мають нагоду самостійно, без участі вчителів, організувати шкільний осінній бал. Тобто вони мають можливість розвиватися й проявляти себе у такій діяльності», – зауважує о. Олег.

ХТО МОЖЕ СТАТИ АНІМАТОРОМ?

Загалом, записатися на курси аніматорів можуть усі охочі молоді люди: старшокласники, починаючи з 9-класу, студенти і т.д. Саме таким чином молодь може взяти активну участь у житті Церкви, поглиблюючи своє духовне життя і ділячись цим досвідом з іншими. Курси є безкоштовними і є доброю нагодою для тих, хто хоче поєднати у праці з дітьми свої творчі здібності, духовність і педагогіку.

Інформацію щодо можливої участі у Школі аніматорів св. Івана Боско можна отримати за телефонами: 032-2230238 (о. Олег), 097-4732782 (Тарас).