До Крилоса відбулася всеукраїнська проща молодіжного руху «Українська молодь — Христові»
«Молитва не тільки «ламає залізо», для неї не існує ні найглибших океанів, ні найвищих гір, бо щира молитва обіймає небо». Про це сказав архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин, звертаючись до учасників молодіжного руху «Українська молодь — Христові» під час всеукраїнської прощі до Крилоса, у суботу, 15 червня.
Цього дня у Відпустово-марійському місці зібралося близько 700 учасників УМХ з різних осередків молодіжного руху, як повідомляє Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Спершу молодь на чолі з духівником УМХ при координаційній раді о. Олегом Харишиним та о. Ярославом Жолобом, парохом відпустового місця, привітала митрополита Володимира, запрошуючи його очолити Архиєрейську Божественну Літургію. У часі моління владиці Володимиру співслужили о. Ярослав Жолоб, о. Олег Харишин, о. Тарас Дзяйло, голова Молодіжної комісії Івано-Франківської архиєпархії, а також чисельно зібрані священнослужителі, які є духівниками осередків молодіжного руху.
Крилоська чудотворна ікона Матері Божої
Виголошуючи проповідь, митрополит Володимир пригадав прочанам, що найбільшою святинею відпустового місця є Крилоська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Одигітрії: «Вважається, що Крилоська Пресвята Богородиця є покровителькою всього Галицького краю, до неї звертаються з проханнями про мир і спокій в родинах та глибоко вірять, що Матір Божа допоможе не тільки покращити здоров’я, а принесе умиротворення в душі. З цією іконою пов’язані багато таємниць та переказів. Щоб приклонитись до неї, до Крилоса приїжджають прочани з різних куточків України, а також з-за кордону».
Відтак архиєрей коротко розповів історію образу: «1157 року Галицький князь Ярослав Осмомисл в цьому святому місці побудував величавий храм Успіння Пресвятої Богородиці та подарував до собору ікону, яку привіз із Константинополя. У 1707 році Єпископ Йосип Шумлянський проголосив цю ікону чудотворною. Коли в 1896 році літню Митрополичу резиденцію в Крилосі відвідав Митрополит Сильвестр Сембратович, тоді для вшанування Митрополита священники та вірні Галичини винесли Галицьку Чудотворну Ікону. А 21 червня 1906 року Митрополит Андрей Шептицький, відбуваючи візитацію до Крилоса, в інвентарній книзі Крилоської Успенської церкви робить відповідний запис: „Чудотворний образ Матері Божої користується особливою шаною…“».
«Важливим моментом відновлення історичної пам’яті цього святого місця стало 28 серпня 2006 року. Тоді відбулося урочисте коронування Крилоської чудотворної ікони Пречистої Діви Марії Одигітрії блаженнішим Любомиром Гузаром. Свого часу ця ікона вже була коронована, але в період Першої світової війни корону було втрачено», — додав митрополит.
Хто з молитвою, той завжди перемагає
Відзначивши величність та сокровенність образу, архиєпископ закликав присутніх через молитву довірити Пресвятій Богородиці свої прагнення, страхи й вдячність: «Молитва — це найбільша сила в наших руках. Хто з молитвою, той завжди перемагає. Завдяки молитві на нашу сторону стає Господь. Коли Бог з нами, то хто може бути проти нас? Молитва не тільки „ламає залізо“, для неї не існує ні найглибших океанів, ні найвищих гір, бо щира молитва обіймає небо. Дорога молоде, материнській опіці Пречистої Діви Марії віддаємо кожного з вас, щоб ви могли з вірою пройти цей шлях земного паломництва, готові виконати все, чого буде очікувати від вас Господь».
На завершення проповіді митрополит закликав юних паломників молитися за нашу Батьківщину, а також за тих, хто бореться й здобуває волю та незалежність України, віддаючи своє життя на вівтар правди та справедливості. Опісля Літургії відбулося урочисте відновлення присяги учасників руху.
Відзнака УМХ — хустинка
Згодом голова Об’єднання вірних УГКЦ «Українська молодь — Христові» Христина Потерейко подякувала митрополиту Володимиру за спільну молитву й відкритість до ініціатив молоді. Як знак приналежності до спільноти, п. Христина подарувала архиєрею основну відзнаку УМХівців — хустинку. У свою чергу, владика Володимир розповів, що має особливу любов до даного молодіжного руху, адже ще у молодості на своїй парафії також мав осередок УМХ: «Ми також постійно організовували прощі, табори й різноманітні зустрічі. Та сьогодні моя молодь вже стала батьками. Однак я завжди маю можливість приїхати до вас й відчути себе зовсім юним. Нехай Всемилостивий Господь вас благословить, а ми завжди будемо вас підтримувати».
Далі п. Христина висловила вдячність пароху святині о. Ярославу за допомогу в організації прощі й гостинний прийом. Окрему подяку від імені всіх учасників висловили також диякону Ігорю Ліберсбаху, голові УМХ в Івано-Франківській архиєпархії, та о. Олексію Данилюку, духівнику франківської спільноти, вручивши їм хустинки.
Завершення прощі
На завершення у храмі лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», а митрополит Володимир уділив молоді своє архиєрейське благословення.
Насамкінець присутні зробили пам’ятну фотографію біля Крилоських мурів, а відтак продовжили активності, передбачені програмою.
About The Author
