До Ватикану всьоме завітав «Дитячий поїзд»

Діти з Генуї та Сардинії поділилися зі Святішим Отцем досвідом пережитих на батьківщині трагічних події, щоб звернутися із постанням надії та заохотити до зведенння мостів між територіями та народами.

Вже всьоме мостом, через який проходить залізнична колія від римської станції «San Pietro» до Ватиканської залізничної станції, перетнувши кордон найменшої держави світу, прибув «Дитячий поїзд». Мова йде про ініціативу, започатковану 2013 року Папською Радою в справах культури. Вона відбувається в рамках заходів, що мають назву «Притвор язичників», які покликані сприяти зустрічі та діалогові між віруючими і невіруючими.

Виховно-пізнавальна акція, що відбувається у співпраці з Італійськими Державними Залізницями, щороку залучає дітей з нелегким життєвим досвідом. Попередніми роками це були діти-сироти, діти, батьки яких відбувають покарання у в’язниці, діти з убогих кварталів великих міст, діти біженців, що знайшли притулок в Італії та діти з теренів, які постраждали від землетрусів.

До Папи поїздом і кораблем

«Золотий міст у морі світла» – під таким гаслом на залізничну станцію на території Держави-Міста Ватикану в суботу, 8 червня 2019 р., потягом «Червона стріла – 1000» прибули 400 дітей. Відправною точкою подорожі було місто Ґенуя, звідки до Папи вирушили учні трьох шкіл, які заторкнула трагедія обвалу віадука, що стався в цьому місті 14 серпня минулого року. Поїзд зупинився у портовому місті Чівітавекк’я, куди кораблем з острова Сардинії прибули діти, що постраждали від повеней 2013 року. Ще одна зупинка – римський вокзал «Терміні», де до малих паломників приєдналися ровесники з неапольської школи «Vela Mascalzone Latino», що згуртовую дітей з неблагополучних кварталів.

Зустріч з Папою

Святіший Отець прийняв гостей у дворі Святого Дамаса, внутрішньому подвір’ї Апостольського палацу, куди, серед іншого, прибувають офіційні делегації, здійснюючи візит до Ватикану. Діти розповіли Папі про вплив та наслідки пережитих трагедій на їхнє життя. Як це буває у таких випадках – за допомогою власноручних малюнків, пісень, поезій тощо.

Далі Святіший Отець, немов оточений внуками дідусь, відповів на п’ять запитань. Він особливо закликав не обмовляти одні одних та пам’ятати, що метою життя не є заробляння грошей. Папа розповів, що як і всі діти, свого часу більше любив футбол, а не вчитися, заохотив не піддаватися логіці антипатій та неприязні щодо однокласників. Говорячи про покликання, він зазначив, що вибрав священство без жодного примусу, навчившись протягом життя, що Господь ніколи нас не залишає самими.

Третє запитання: «Яка подорож була найкращою?» – дало нагоду зізнатися, що він не дуже любить подорожувати, хоча саме подорожі є для нього «нагодами для прекрасних зустрічей», як це було також під час відвідин Ґенуї та Сардинії. Врешті, останні запитання стосувалися обов’язку шанувати природу та того, щоб не шукати вигоди будь-якою ціною, на що Папа відповів, залучаючи співрозмовників у жвавий діалог. «Гроші потрібні для прожиття, але не можна жити заради грошей», – наголосив він, заохотивши повторити ці слова. А справжня екологія, за його словами, розпочинається з малих щоденних жестів.

Далі на дітей чекав пікнік у Ватиканських садах та відвідини базиліки Святого Петра.