«Дорогий тату, до зустрічі в обіймах Небесного Отця», — Блаженніший Святослав на похороні батька

«Наші тато і мама були взірцевим подружжям, — сказав Патріарх. — Для тата мама була змістом його життя. Він дуже тяжко переніс її смерть».

Блаженніший Святослав пригадав перші місяці 2022 року, коли всі втікали з Києва, бо очікували нападу. «Ці перші дні війни ми зустріли в Києві разом. І тоді, 24 лютого, з мільйонами українців тато сів в авто і поїхав єдиною дорогою життя… Тут, у Стрию, він так тішився, що наша порожня хата під час війни наповнилася, бо приїхала родина з Півдня України. І наш тато ожив, бо мав для кого жити. Але всі ті удари зашкодили його здоров’ю — ми діагностували в нього онкологічну хворобу», — розповів Глава УГКЦ та зауважив, що тато дуже спокійно сприйняв звістку про те, що невиліковно хворий.

«Це був для нас приклад віри, яка долає все. Він мужнього боровся до кінця, тому його смерть стала для нас великою несподіванкою, великим ударом», — сказав Предстоятель.

Відтак подякував своєму брату отцю Всеволодові, його дружині Галині, дітям Юрчикові, Анні-Марії, Софії-Катерині, адже між ними батько почувався справді щасливим. За словами Блаженнішого Святослава, тато був справжнім зв’язковим центром їхньої родини — пов’язував Стрий, Брошнів, Кропивницький, Дніпропетровщину, Росію, Америку. Від імені батька Блаженніший Святослав подякував усій родині, присутнім єпископам і священникам.

«Коли тато був в Америці, він спеціально вставав уночі, щоби слухати Службу Божу з Успенського собору зі Стрия. І потім мені розповідав, що владика й отці говорили на проповіді… Він казав: „Не у всіх церквах щодня проповідують. А у стрийській катедрі скажуть проповідь на 5 хвилин і я маю думку на весь день“», — пригадав Предстоятель.

Він розповів, що батько особливо любив та шанував монахинь і подякував сестрам служебницям, сестрам Пресвятої родини, сестрам Воплоченого слова, особливо с. Вероніці, яка пожертвувала собою, щоб доглядати маму тут, у Стрию, а потім залишила все і поїхала до Америки, щоб доглядати тата. Він помер на її руках.

«Дякую Господу Богові за те, що Він об’явив своє батьківське обличчя мені, моєму брату Всеволодові через жертовне, святе, людяне, християнське батьківство нашого тата Юрія… Я пригадую обійми мого тата. Я знаю, що Божі обійми будуть для всіх нас набагато солодші. Тому сьогодні нашого тата хочу віддати в Отцівські обійми нашого Небесного Отця. Дорогий тату, ми кажемо тобі: до зустрічі! До зустрічі в обіймах Батька! Вічна тобі пам’ять! Христос воскрес!» — сказав Блаженніший Святослав.