Довідка паломнику: історія Давнього Галича та Чудотворної ікони Матері Божої, що в Крилосі

Вже зовсім скоро – 3-4 серпня відбудеться Всеукраїнська Патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої покровительки Галицького краю в с. Крилос. А чи знаєте Ви про історію села Крилоса та цієї ікони? Якщо ні – пропонуємо це виправити!

Історична довідка «Давнього Галича»

Давній Галич – столиця Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств. Саме тут, у Крилосі, в серці княжого Галича, розташовані пам’ятки археології, архітектури та глибинна історія літописної столиці. Колись це було одне з найбільших міст Європи. Ця міська агломерація, з центром у княжому Крилосі за своєю площею значно перевищувала міста давнього світу, такі як Вавилон, Рим, Константинопіль.

Галич був одним із наймогутніших осередків нашої державності, тут народжувався і загартовувався у переможних звитягах галицьких полків на чолі з мудрими князями – український дух. Укладалися держані документи, писалися літописи та Євангелія, а також інші твори мистецтва. Споруджували білокам’яні храми, які рівнялися на світові пам’ятки культури.

∙ Відбулось засідання оргкомітету по проведенні Патріаршої прощі в с. Крилос

Ще одним унікальним об’єктом Крилоської гори є Галичина могила – Х століття, височіє вона як символ пам’яті про великого будівничого, невідомого засновника стольного міста Галича.

Продовженням топонімічних назв – Золотий Тік – було тим місцем, де довкола якого вирувало політичне, економічне і релігійне життя. На Золотому Тоці виголошувалися укази галицьких князів, приймали послів, звідси вирушали в похід галицькі воїни. Золотий Тік був центром економічного, культурного життя Галицької держави. Тут були церкви та школи , високі кам’яні будинки знатних галицьких купців і княжих достойників, контори лихварів-банкірів, майстерні золотарів та інших ремісників.

Від княжого Галича збереглися: Успенський собор 1157 року, побудований Ярославом Володимировичем (Осьмомислом), церква святого Пантелеймона в с. Шевченкові, фундаменти понад 30 давніх літописних храмів, залишки фортифікаційних укріплень, пізніший період представлений каплицею Василія Великого, храмом Успіння Пресвятої Богородиці, в 1535 року побудованої з розібраних кам’яних блоків – квадрів білого пісковика з Успенського собору ХІІ століття.

Про собор

Успенський собор – був головною святинею славного міста Галича. Побудований Ярославом Осмомислом у 1157 р . Місце розташування собору на Крилоському городищі стало вагомим доказом у дискусії щодо локалізації літописного «города»; значні розміри церкви — 36,5×32.5 м, що серед храмів Київської Русі того часу поступаються лише розмірам Софії Київської; білокам’яна техніка мурування та багатий архітектурний декор; знайдено чоловіче поховання у кам’яному саркофазі, інтерпретоване дослідником як останки галицького князя Ярослава Володимировича (Осмомисла) Який помер 1187 році.

Митрополичі палати

З XII ст. на Крилоській горі стоять палати галицьких єпископів, а з ХІV ст. – митрополитів. Місце розташування поки що невідоме. Хоча під теперішнім будинком музею археологи виявили сліди комплексу великих дерев’яних будівель, які споруджували тут, починаючи з першої половини XII ст. Фундаменти митрополичих палат XVII ст. віднайдено поблизу, в урочищі “Старі палаци”, за єпископа Лева Шептицького у кінці XVІІІ ст. споруджено дерев’яну резиденцію, за єпископа Скородинського, – мурований палац, будівельний матеріал для якого взято з розібраної церкви св. Іллі XII-XIII ст. У ньому проживали галицькі митрополити їх намісники, і тому його назвали “Митрополичі палати”.

Історія Чудотворної ікони

Історія Богородиці з княжого Галича, що носить тепер назву Крилос, сповнена таємниць, багато з яких дотепер ще не розгадані.

Галицький князь, Ярослав Осьмомисл побудувавши величавий храм Успіння Пресвятої Богородиців 1157 року подбав про Чудотворну ікону, яку привіз із Константинополя і подарував храму. З того часу вона стає покровителькою всього галицького люду.

Ікона Богородиці час від часу покидала осідок на Крилоській горі, горіли церковні кам’яні мури, зводились нові святині, приходили нові покоління, але Чудотворний образ Божої Матері завжди повертався на своє святе місце.

∙ #Лайфхак як підготуватися до прощі

З іконою пов’язано багато таємниць і переказів. Вона привертає увагу прочан з різних куточків України і навіть з-за кордону. Проте нас більше цікавить те, що про ікону зберегла нам історична наука.

В 1707 році єпископ Йосип Шумлянський ікону проголосив чудотворною.

Перше відоме нам зображення ікони належить до 1896 року, коли до літньої митрополичої резиденції в Крилосі приїзджав Митрополит Сильвестр Сембратович – рідний брат настоятеля Крилоської Успенської церкви о. Юліана Сембратовича. Тоді для вшанування митрополита священики Галичини винесли Галицький Чудотворний образ і сфотографувалися біля нього.

Про автентичність Галицької Чудотворної ікони зробив висновок Митрополит Андрей Шептицький, відбуваючи візитацію до Крилоса. 21 червня 1906 року в інвентарній книзі Крилоської Успенської церкви він зробив відповідний запис, копія цього документу зберігається до сьогоднішнього часу.

Важливим моментом відновлення історичної пам’яті стало коронування Галицької Чудотворної ікони Пречистої Діви Марії Одигітрії 28 серпня 2006 року Блаженнішим Любомиром Гузаром . Свого часу ця ікона вже була коронована, але в період Першої світової корону було втрачено.

Більше про історію цього чудового місця та Чудотворної ікони можна дізнатися за посиланням – www.krylos.org.ua

А ми пригадуємо, що цьогоріч проща до Крилоса відбудеться з нагоди відзначення ювілею 30-річчя виходу УГКЦ з підпілля. Вона пройде 3-4 серпня, а її кульмінаційним моментом стане Архієрейська Божественна Літургія, яку у неділю (4 серпня) о 9:00 год. відслужить Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав.