Дозвольмо Господу писати сценарій нашого життя, – Папа Франциск

Дозволити Господу писати сценарій нашого життя, – закликав Папа Франциск під час ранкової меси в понеділок 7 жовтня в каплиці Дому св. Марти. У своїй проповіді Святіший Отець зупинився на образах Йони і доброго самарянина. Часом трапляється так, зазначив Папа, що християнин, католик, втікає від Бога, в той час як грішник, що вважається далеким від Бога, слухає голос Господа.

Йона служить Господа, багато молиться і робить добро, але коли Господь кличе його, він втікає. Папа Франциск зосередив свою проповідь на темі “втечі від Бога”. У Йони, – підкреслив Папа, – “була вже своя готова історія” , і “він не хотів її змінювати”. Господь посилає його до Ніневії, а він “сідає на корабель, що пливе до Іспанії, втікає від Господа”: “Втеча від Бога. Чи можна втікати від Бога, будучи християнином, будучи католиком, будучи членом Католицького акції, будучи священиком, єпископом, Папою… всі, всі ми можемо втікати від Бога! Ця спокуса підстерігає нас кожен день. Не слухати Бога, не слухати Його голосу, не чути в серці того, що Він нам пропонує, Його призову. Можна втікати відкрито. Але ж є й інші способи втечі від Бога , більш «виховані», більш витончені, адже так? У Євангелії є цей напівмертвий чоловік, кинутий біля дороги, по якій випадково проходив священик – дуже гідний священик, в облаченні! Він побачив цю людину і озирнувся: ‘Я спізнюся на месу’, і пішов далі. Він не почув голосу Бога”.

Потім пройшов Левіт, що, напевно, подумав так: “Якщо я йому допоможу, заберу його, а він раптом помре, то завтра я повинен буду піти до судді і дати свідчення …”, і він теж не зупинився, – зазначив Папа, – втікав “від цього голосу Бога”. Тільки самарянин, грішник, який зазвичай втікав від Бога, виявився здатним зрозуміти голос Бога. Він, “грішник, далекий від Бога” , “почув голос Бога і підійшов”. Самаряни, – зазначив Папа, – «не був звичний до релігійних практик, до морального життя, і навіть богословськи помилявся”, тому що самаряни “вірили, що Богу потрібно поклонятися десь в іншому місці, а не там, де бажає Господь”. І все ж самарянин “зрозумів, що Бог кличе його, і не втік”. “Він наблизився до побитого, перев’язав йому рани, омивши їх оливою і вином, потім, посадивши на коня, відвіз в готель і дбав про нього. Він витратив на це цілий вечір”: ” Священик вчасно прибув на месу, і всі вірні були задоволені; Левіт мав назавтра спокійний день, щоб зробити все, що він задумав, тому що йому не довелося розбиратися з усіма цими перешкодами у вигляді походу до судді і т.д. … Чому ЙІона втікав від Бога? Чому священик втікав від Бога? Чому Левіт втікав від Бога? Тому що їх серце було закрито, а коли маєш закрите серце, неможливо почути голос Бога. І навпаки, самарянин ‘побачив і перейнявся до нього співчуттям’: він має відкрите серце, був людяним. І ця людяність підштовхнула його” до цього нещасного.

“У Йони – зазначив Папа – вже був свій план життя : він хотів сам писати свою історію”, і точно так само священик і Левіт. У них був “робочий план”. На відміну від них цей грішник, самарянин “дозволив Богові писати сценарій свого життя: він змінив всі плани на цей вечір, бо Господь наблизив до нього цього бідного чоловіка, пораненого, важко пораненого, кинутого на дорозі”: “Я питаю себе , і запитую вас: чи дозволяємо ми писати сценарій нашого життя Богові чи хочемо писати його самі? І це говорить нам про послух: чи слухняні ми Слову Божому? ‘Так, я хочу бути слухняним!’. Але чи вмієш ти слухати це Слово, чути його? Вмієш ти знаходити Слово Боже в історії кожного дня, чи даєш керувати собою своїм ідеям, і не залишаєш місця для того дивного і несподіваного, що пропонує тобі Господь?”.

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va