Духовні вправи. Отець Боваті: Не замінювати віру знанням
Ми також часто піддаємося засліпленню й ідолопоклонству, що вказує на відсутність віри в Христа та нездатність ввірити Йому своє життя. Ідолопоклонство означає не визнавати Бога, зробити собі свого божка-ідола. Про це йшла мова в четвертій реколекційній науці у вівторок пополудні, 3 березня 2020 р., під час духовних вправ для Римської Курії, які проводить отець-єзуїт П’єтро Боваті в реколекційному осередку «Дім Божественного Учителя» в містечку Арічча.
Лицемірство – шлях до ідолопоклонства
Отець Боваті закликав учасників реколекцій замислитися над значенням гріха не як переступу Божого закону, а як «відсутності віри». Перша з Десяти заповідей закликає покланятися єдиному Богові й не створювати собі інших богів. Перший крок до ідолопоклонства, за словами проповідника, полягає в нездатності визнати власний гріх. В Євангелії від святого Івана Христос дорікав у цьому фарисеям: «Оскільки ви кажете: “Ми бачимо”, то гріх ваш зостається» (Ів 9, 41). У 23 главі Євангелії від Матея Христос говорив про лицемірство фарисеїв і книжників, що вчили людей одного, а жили по-іншому. Лицемірство, як зазначив священик, спрямоване на те, щоб вихваляти людину, а не хвалити Бога. «Лицемірство, – додав він, – не здатне розмірковувати, не знає, що таке справжнє розпізнавання, воно –сліпе, не знає справедливості, милосердя, ототожнює добро з матеріальними практиками».
«Народ зіпсувався»
Отець П’єтро Боваті прокоментував уривок з 32 глави Книги Виходу, в якому йдеться про те, що в той час, як Мойсей перебував на горі, ізраїльський народ зробив собі божка – золотого тельця, – якому почав покланятися. Промовляючи до Мойсея, Господь сказав : «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі» (пор. Вих 32, 7). Проповідник пояснив, що дієслово «зіпсувався» часто використовується у Святому Письмі для того, аби вказати, що хтось не визнає Бога. Саме це є коренем усього зла, бо людина вже не чує голос Господа, а породжуються різного роду спотворення, бо кожен створює собі свого кумира, пише свій закон, творить своє блаженство.
Слухати, а не володіти
Беручи за основу цей старозавітний текст, священик-бібліст розглянув різні аспекти явища ідолопоклонства, наприклад, те, що воно зароджується з бажання мати тверді переконання, з бажання «бачити», аніж слухати голос невидимого Бога. Талісман, за його словами, може мати також форму якоїсь доктринальної чи дисциплінарної структури. Якщо відсутнє покірне й постійне слухання Божого голосу, то непохитність такої структури, що вважається синонімом міцності й постійності, її чіткість, контрольованість і навіть інтелектуальна якість є оманливою видимістю. «Якщо віра замінюється знанням, – наголосив священик-єзуїт, – якщо зникає єднання з Богом, звичайно, з’являється враження володіння правдою, замість того, щоб шукати й покірно її слухати».
Культ зовнішності
Використовуючи образ золотого тельця, проповідник закликав реколектантів замислитися над тим, скільки уваги приділяється створенню певного іміджу в сучасному віртуальному світі. Він також застеріг від культу зовнішності в церковних церемоніях. «Недостатньо гарно організованих церемоній, якщо вони не ґрунтуються на справжній молитві, що є, насамперед, слуханням Бога».
Христос переміг для нас
Повертаючись до Євангелії від Матея, отець П’єтро Боваті нагадав, що Христос, перебуваючи в пустині переміг спокуси, Своїм прикладом закликаючи нас подолати власну сліпоту. В Євангелії від Івана Христос промовляє до учнів: «Та бадьортеся! Бо я подолав світ» (Ів 16, 33). «Він переміг світ також і для нас, – зазначив на завершення проповідник. – Тож визнаючи навіть нашу малу віру, можемо співати гімн прослави, звертаючи люблячий погляд до Нього, нашого єдиного Бога, нашого Спасителя».
About The Author
