Джордж Вайґель: Папа є слугою традиції Церкви, а не її володарем

Багато католиків вважають, що папа є як прем’єр: змінюється партія, змінюється вибір, змінюються служби і їхні погляди. Така думка є помилкою. Папа є слугою традиції Церкви, а не її володарем – наголошує проф. Джордж Вайґель, відомий папський біограф.

В інтерв’ю для niedziela.pl його запитали про ставлення вірних до папи. «Думаю, що католикам слід перестати одержимо думати про папу. Церква стала занадто «папоцентричною». Вірні придумали собі, що все, що говорить папа є офіційним вченням. А так не є. Також не є правдою те, що папа є єдиним центром ініціативи в Церкві», – сказав він.

– «Якщо люди є відповідно катехизовані, якщо їх відповідно навчали віри, то вони не повинні шукати папської думки у всіх справах. Однак я вважаю, що в часи великого культурного замішання обов’язком Церкви – не лише папи – є чітке представлення католицької науки у сферах, які є під загрозою цих замішань», – додав Джордж Вайґель.

Проблему ставлення Ватикану до війни в Україні професор прокоментував так: «Іван Павло ІІ був цілком правий, поширюючи дипломатичне вирішення проблеми загрози, яку Саддам Хусейн становив для Близького Сходу і для світового порядку. Якщо говорити про Ватикан і війну в Україні, то думаю, що з боку Апостольської Столиці було занадто багато стриманості, щоб називати речі своїми іменами».

Джордж Вайґель заторкнув також тему німецького синодального шляху: «Синодальність по-німецьки, здається, базується на припущенні, що про Бога, нас самих, наші відносини і про шлях до людського щастя і сповнення, нас більше навчають соціологічні дані, ніж Боже об’явлення і людський розум. Це – нонсенс»,- зазначив він.

На запитання про нові способи звіщення Христа у сучасному світі Джордж Вайґель вказав, що «сучасні місійні терени це вже не екзотичні місця, де Євангеліє ніколи не було голошене. Місійні терени тепер усюди навколо нас, в тому числі і в очевидно католицьких країнах, де зникає слід Євангелія у суспільстві та культурі. Також слід пам’ятати, що приклад християнина має ключове значення і правдою є те, що людей ми можемо привести до Христа швидше прикладом, аніж аргументами”.

Відомий папський біограф також відповів на запитання про відносини мирян і пастирів. «Здорові і щасливі священники виходять із здорових і щасливих людських середовищ, і цей процес не завершується після свячень. Здорові людські середовища будуть потрібними завжди. Священники повинні також бути відкритими на добрі поради і конструктивну критику. Тут я не маю на увазі просто вказування священникам на помилки усіма вірними. Кожного разу, коли когось з моїх товаришів номінують на єпископа, я пригадую їм: ти не маєш жінки, але мусиш мати когось, кому довірятимеш, хто щиро тобі скаже, коли зробиш якусь дурість», – наголосив він.