Fides: в 2019 році вбиті 29 душпастирських співробітників
Наприкінці кожного календарного року інформаційне агентство «Fides», яке діє при Папських Місійних Організаціях, приготовляє рапорт про місіонерів, що були вбиті протягом року. Упорядники звертають увагу на те, що використовують термін «місіонери» в широкому значенні, маючи на увазі не лише людей, які вирушили на місійні терени, щоб звіщати Христа тим, які Його ще не пізнали, але всіх осіб, залучених у євангелізаційну діяльність Церкви.
Оскільки йдеться про всі випадки насильницької смерті, а не лише ті, де можна стверджувати, що вбивство скоєне «з ненависті до віри», віддається перевагу тому, щоб не застосовувати термін «мученики».
Сумна статистика за 2019 рік
Згідно із даними, зібраними «Fides», протягом 2019 року в світі були вбиті 29 місіонерів, більшість з яких – священики. В цьому переліку 18 священиків, 1 постійний диякон, 2 ченці не священики, 2 черниці та 6 мирян.
Після того, як протягом восьми років підряд лідерство серед континентів належало Америці, починаючи від 2018 року на перше місце вийшла Африка. Протягом року, що завершується, на цьому континенті насильницькою смертю загинули 15 душпастирів (12 священиків, чернець, черниця та мирянка). В Америці були вбиті 6 священиків, постійний диякон, чернець та четверо мирян. Одна черниця загинула насильницькою смертю в Європі, одна мирянка була вбита в Азії.
«Глобалізація насильства»
Упорядники також зазначають, що можна відзначити своєрідну «глобалізацію насильства». Вони пояснюють, що в той час, як в минулому значна частина загиблих місіонерів зосереджувалася в конкретній країні чи регіоні, то в 2019 році явище стало загальнішим і поширенішим: аж у 20 країнах в різних частинах світу пролилася кров душпастирів і душпастирських співробітників.
Християнські спільноти як протидія соціальному занепаду
Як зазначалося вище, не у всіх випадках йдеться про релігійні переслідування. Чимало життів були обірвані під час пограбувань, де духовні особи віддали життя, залишаючись присутніми в соціальних контекстах злиднів і деградації, в яких правилом життя стало насильство, а вплив влади послаблений корупцією та компромісами.
Іноді, свідчення євангелізаторів стає на заваді зловмисникам, які шукають суспільної дестабілізації. В різних місцевостях священик і парафіяльна громада сприяють безпеці, освіті, надаванню медичних послуг, захистові прав. Церква стає дійсністю, що допомагає людям, створюючи «конкуренцію» організованій злочинності. В таких контекстах убивство священика є чимось набагато більшим, ніж усуненням однієї людини, оскільки дестабілізує громаду, підтримуючи культуру терору та мовчання, сприятливу для діяльності картелів.
About The Author
