Франциск: Відсутність праці – загроза для гідності людини

Без гідної праці для усіх не існує надії для суспільства. Таку думку Папа Франциск висловив, зустрічаючись із представниками світу праці італійського острова-регіону Сардинії, розташованого на захід від Апеннінського півострова. Саме ця зустріч була першою у програмі прощі Святішого Отця до санктуарію Пресвятої Богородиці ді-Бонарія, яку він здійснив у неділю, 22 вересня 2013 р.

Після короткого привітання в аеропорту за участю представників влади та місцевої ієрархії, Папа прибув на площу Єнне, одну із головних площ міста Кальярі, що є адміністративним центром регіону Сардинія. Там його чекали робітники та їхні родини, підприємці, представники влади й духовенство. Відзначивши, що його візит розпочинається саме зустріччю із світом праці, Святіший Отець наголосив, що ця зустріч є нагодою виразити духовну близькість, особливо тим, хто переживає непрості ситуації – безробітній молоді, тим, хто втратив працю або не має постійного заробітку, підприємцям, які з труднощами ідуть вперед. «Це дійсність, яку я добре знаю з досвіду в Аргентині», – сказав Папа, пригадавши досвід своїх батьків, своєї родини, пережитий під час кризи 30-х років минулого століття. «Ось тому й кажу вам: будьте відважні!», – додав він, зазначаючи, що усвідомлює, що мусить все зробити для того, щоб це побажання не було мертвим словом ввічливості, але дійсно заохоченням: «Ми мусимо розумно та в дусі солідарності між вами та між нами, виходити назустріч цьому історичному викликові».

На цьому місці Папа відклав заздалегідь приготований текст та промовляв експромтом. Він зауважив, що це друге місто в Італії, яке він відвідує, і, що цікаво, перше, і сьогоднішнє – острови. У першому, тобто на Лампедузі, він зустрічався зі світом біженців та відповіддю, яку цей острів дає на цей виклик, не закривається, а дає приклад гостинності. На другому острові знову зустрічаємо страждання, яке може відібрати надію, страждання, пов’язане з безробіттям, «яке дає відчуття позбавлення гідності».

Згадана проблема, хоч і особливо гостра на Сардинії, має глобальний вимір. «Вона є наслідком загальносвітового вибору, економічної системи, що веде до цієї трагедії», – наголосив Папа Франциск, вказуючи на те, що причиною є економічна система, «у центрі якої стоїть ідол», який називається «гроші». Натомість, Бог хотів, щоб у центрі світу був не ідол, «але людина – чоловік та жінка, які своєю працею розвивають світ». А світ став «ідолопоклонником», він шанує гроші, які усім заправляють. У цьому світі немає місця для похилих віком, страждає молодь, яка не знаходить праці, а, отже, й гідності. «Задумаймося, – сказав Папа, – світ, в якому молоді покоління не мають праці, не має майбутнього. Чому? Тому, що вони позбавлені гідності».

«Культура відходів», неодноразово згадувана Святішим Отцем, означає саме це – «викидання» бабусь та дідусів, «викидання» молоді для того, щоб «захистити оту ідолопоклонницьку економічну систему». «І ми повинні, – наголосив Папа, – сказати “ні!” цій “культурі відходів”. Ми повинні сказати: “Прагнемо справедливої системи! Такої, яка сприятиме тому, щоб усі ми ступали вперед”. Ми повинні сказати: “Не хочемо цієї глобалізованої економічної системи, яка приносить багато зла!” У центрі повинні бути, згідно з Божим бажанням, чоловік та жінка, а не гроші!»

Святіший Отець визнав, що легко воносказати, щоб не втрачати надії, однак, він таки звертається до всіх, і тих, хто має роботу, і до безробітних із закликом: «Не дозвольте вкрасти у вас надію!» Він порівняв надію із жаром, присипаним попелом, закликаючи всіх до взаємної солідарності, яка означає якраз це: допомогти одні одним здмухнути попіл, щоб наново розгорілося полум’я.

«Називаймо речі своїми іменами. У цей час, у центрі нашої економічної системи, запропонованої нам глобалізованої системи життя, є ідол, а так не повинно бути! Спільно змагаймося за те, щоб у центрі, принаймні нашого життя, були чоловік та жінка, родина, всі ми, аби надія могла прямувати вперед», – закликав Святіший Отець, закінчивши своє слово молитвою за те, щоб усі могли мати гідну працю.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va