Франція: реакція єпископату на ухвалення закону про асистоване самогубство
У Парижі Національна асамблея остаточно ухвалила закон, що закріплює право на суїцид за допомогою медиків. Церква виступала проти цього закону протягом чотирьох років обговорень. Єпископ Руже, речник Єпископської конференції з питань кінця життя: уряд не дотримався обіцянок, даних єпископату. Серед католицьких організацій панує велике занепокоєння; бажано, щоб судові оскарження призвели до включення положення, яке захищатиме їхню місію.
В середу, 15 липня 2026 р., після остаточного ухвалення Національною асамблеєю закону про право на евтаназію, Церква у Франції висловила своє прикре розчарування. Розчарування викликане рішенням, яке порушує давню традицію опіки та покликання полегшувати страждання й супроводжувати кожну людину аж до природного завершення її життя. Єпископи нагадали про свою участь у діалозі з цього питання протягом останніх чотирьох років, підкресливши багатовіковий досвід Церкви у супроводі хворих та їхніх родин. На думку єпископів, наслідки такого законодавства змінять ставлення до уразливості, старості, інвалідності та хвороби.
Проте єпископат Франції не здається: «Історія ще не закінчилася», – заявляють вони. «Залишається чимало правових шляхів», – пояснює ватиканським медіа єпископ Матьє Руже, Ординарій Нантера та речник Французької єпископської конференції (CEF) з питань кінця життя.
Право на спротив з міркувань сумління
Ієрарх звертає увагу на те, що прийнятий закон включає пункт про право для лікарів на спротив сумління. Однак, цього не передбачено для фармацевтів, які будуть змушені видавати препарати для проведення асистованого самогубства на дому. «З іншого боку, найбільш тривожним аспектом, окрім самого факту легалізації асистованого самогубства, є те, що заклади, етичний статут або релігійна історія яких засуджують практику евтаназії, будуть змушені її надавати. Тут не йдеться про право на відмову з міркувань совісті, оскільки совість – це особиста справа. Це інституційна вимога», – підкреслює єпископ Руже, зауваживши, що з цього приводу уряд свого часу дав деякі запевнення єпископатові, які досі не були дотримані. Й це викликає занепокоєння в релігійних інституціях. «Бажано, щоб у найближчі тижні різні судові оскарження призвели до ухвалення інституційної норми, завдяки якій установи, чия історія, поточне становище або етичний кодекс засуджують асистоване самогубство, змогли й надалі дотримуватися своєї місії та етичних принципів», – наголосив він.
Голос Церкви
Ділячись думками про те, яким у цьому контексті може бути голос Церкви в сучасній Франції, речник єпископату з питань кінця життя нагадав, що 15 липня президія єпископату поширила заяву, в якій висловила занепокоєння єпископів. «У законі такого типу не враховуються всі наслідки з точки зору братерства, суспільного життя та поступового розширення критеріїв. Тому необхідна пильна увага», – підкреслив він, додаючи, що тепер слід рухатися далі, зокрема, пильнуючи дійсну свободу закладів і пошану до їхніх етичних кодексів.
Фундамент братерства
Водночас єпископ Руже підкреслив, що християнська відповідь на такі закони полягає не просто в засудженні, але й також вимагає конкретних зусиль. І тому в заяві, поширеній перед голосуванням, звучав заклик до християн «дедалі більше докладати зусиль на підтримку людей в умовах немічності, самотності та нестабільності». «Саме активним братерством ми відповідатимемо на бажання покінчити з життям, яке іноді охоплює серця людей, які перебувають у важких життєвих обставинах та глибокій ізоляції. Наша відповідь має не лише моральний характер, а є, по суті, братським зобов’язанням. Саме це ми й маємо на увазі… Щоб християни Франції, виходячи за межі закону – який завжди залишається лише законом –, дедалі більше долучалися до шляху братерства. Саме це дозволить нам запобігти тому, щоб самогубства відігравали непропорційно велику роль у нашій країні», – наголосив преосвященний Матьє Руже.
Джерело: Vatican News
About The Author
